Новини

«Обабіч дороги спалені автівки з тілами місцевих, які намагались евакуюватися». Прифронтове місто Курахове в об’єктиві Антона Штуки

15.11.2024
2
хвилини читання

Курахове, місто Покровського району на сході України, потрапило в пастку бойових дій і зараз оточене з трьох боків російськими військами. За три кілометрами від нього — ворог, а в самому місті залишаються близько тисячі мешканців. Без води, світла й опалення люди виживають у підвалах багатоквартирних будинків, сподіваючись на день, коли цей жах нарешті скінчиться. 

Енергетичний центр, що став епіцентром війни

Курахове — місто з потужною промисловою спадщиною, важливий енергетичний вузол для всього Донбасу, розташований на лівому березі Курахівського водосховища. Курахівська ТЕС забезпечувала електроенергією значну частину регіону, ставши однією з найбільших теплових електростанцій на сході України. До початку війни у 2014 році місто розвивалося, інфраструктура й економіка підтримували життєздатність регіону. Проте із початком бойових дій Курахове опинилося в зоні активного протистояння, і місто почало страждати від ударів артилерії та постійних обстрілів.

Перші роки війни: випробування для міста

Під час проведення АТО у 2014–2015 роках Курахове перетворилося на форпост, що стримував бойовиків і захищав енергетичну стабільність сходу України. Курахівська ТЕС, як стратегічний об'єкт, була стратегічною ціллю ворога. Обстріли пошкодили житлові будинки, школи, дороги — інфраструктура, що десятиліттями формувала побут міста, почала руйнуватися. Через небезпеку, частина мешканців залишила місто, а ті, хто залишився, пристосувалися до життя поруч із лінією вогню.

Повномасштабне вторгнення: пастка для мирного населення

З лютого 2022 року ситуація в Кураховому значно погіршилася. Постійні авіаудари й артилерійські обстріли залишили від колишнього промислового центру тільки руїни. 11 листопада 2024 року російські війська підірвали дамбу Курахівського водосховища, що спричинило підйом рівня води в річці Вовча. Цей підрив був направлений на те, щоб затримати просування українських сил і створити додаткові труднощі для цивільних, які залишилися жити у місті. Постраждали прибережні села, загострилися проблеми з водопостачанням, що ускладнило виживання місцевих жителів.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

Реалії сьогодення та гуманітарна криза

Станом на листопад 2024 року Курахове оточене з трьох сторін, перетворюється на чергове українське місто, яке росіяни намагаються стерти з лиця землі. Якби не війна, яка почалася у 2014 році та переросла у повномасштабне вторгнення у 2022-му, це місто могло б розвиватися та процвітати, але тепер Курахове — пустка й руїна. Щоденні обстріли, що ведуться з позицій за кілька кілометрів від центру, спустошують усе навколо. Зруйновані лікарня, технікум, школи, дитячі садки, водоочисна станція, пункт переселенців, пошта і будинок культури — інфраструктура практично знищена.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

Журналісти у Курахове уже майже не заїжджають. Документаліст, член Української асоціації професійних фотографів Антон Штука, встиг відвідати місто, побачити цю критичну ситуацію на власні очі й зафіксував реалії життя в прифронтовому Кураховому для Associated Press. Сьогодні УАПФ публікує фоторепортаж з міста, яке повільно зникає.

Скриншот із карти Deep State 15 листопада 2024 року 

Курахове очима Антона Штуки 

«Курахове без перебільшень — новий Бахмут», — каже Антон Штука, описуючи складну ситуацію в місті. Воно щодня зазнає ударів з боку російських військ: керовані авіабомби, ствольна артилерія, реактивні системи залпового вогню та FPV-дрони стали щоденною загрозою для жителів. «Загроза оточення Курахівського гарнізону та мирних жителів, імовірно, найбільша за весь час війни», — зазначає Антон.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

У місті залишився один-єдиний магазин, куди доставляють продукти лише на броньованому евакуаційному бусі з радіоелектронним захистом. Єдиний шлях до міста — так звана «дорога смерті», що перебуває під постійним наглядом ворожих дронів FPV. 

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

«Обабіч дороги лежать спалені автівки з тілами місцевих, які намагалися вирватися з міста», — додає Антон. Хоча засоби РЕБ допомагають евакуаційному екіпажу, вони захищають лише частково, і не завжди можна розраховувати на їх ефективність.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

«Палаючі будинки, звуки вибухів і дим — це звична картина для Курахового наразі», — ділиться своїми враженнями Антон Штука. Навіть у таких небезпечних умовах місто не залишають рятувальники. «Василь і Євген, члени евакуаційного загону «Білий Янгол», проводять черговий день евакуації, повний небезпек. Вони залишаються в Кураховому навіть у критичних умовах, ночують у підвалі місцевого відділку поліції», — розповідає Антон. Проте, кілька днів тому будівлю відділку було знищено російською авіабомбою. На щастя, «Білі Янголи» не постраждали.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

Попри ці обставини, евакуаційний екіпаж «Білих Янголів» щодня рятує від 6 до 12 місцевих жителів, що залишається вкрай небезпечним завданням. «Найжахливіше — у місті досі залишаються діти», — каже Антон. Деякі батьки намагаються приховати дітей не лише від обстрілів, а й від поліції, аби не допустити їх евакуації. Проте рятувальники часом переконують батьків, і тоді родини залишають небезпечне місто.

Антон описує масштаби руйнувань: «Лікарня, технікум, всі школи, дитячі садки, водоочисна станція, пункт переселенців, будівля пошти й будинок культури знищені авіабомбами». За його словами, ворожі війська розташовані всього за три кілометри від центру міста, де залишилося ще від 700 до 1000 мирних жителів.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

«Загроза перерізання основної логістичної траси зростає кожного дня, — підсумовує фотограф. І закликає: — Моліться за це місце... памʼятайте, що за дев’ять годин від вас — березень 2022. І Буча була не два роки тому, а відбувається просто зараз у нещодавно мирних містечках нашої країни».

Антон Штука — український режисер, документаліст, відео- та фотожурналіст. З початку повномасштабного вторгнення розповідає на міжнародну аудиторію історії людей, які дотичні до війни та української культури. 

Інстаграм Антона Штуки.  

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар

Курахове, місто Покровського району на сході України, потрапило в пастку бойових дій і зараз оточене з трьох боків російськими військами. За три кілометрами від нього — ворог, а в самому місті залишаються близько тисячі мешканців. Без води, світла й опалення люди виживають у підвалах багатоквартирних будинків, сподіваючись на день, коли цей жах нарешті скінчиться. 

Енергетичний центр, що став епіцентром війни

Курахове — місто з потужною промисловою спадщиною, важливий енергетичний вузол для всього Донбасу, розташований на лівому березі Курахівського водосховища. Курахівська ТЕС забезпечувала електроенергією значну частину регіону, ставши однією з найбільших теплових електростанцій на сході України. До початку війни у 2014 році місто розвивалося, інфраструктура й економіка підтримували життєздатність регіону. Проте із початком бойових дій Курахове опинилося в зоні активного протистояння, і місто почало страждати від ударів артилерії та постійних обстрілів.

Перші роки війни: випробування для міста

Під час проведення АТО у 2014–2015 роках Курахове перетворилося на форпост, що стримував бойовиків і захищав енергетичну стабільність сходу України. Курахівська ТЕС, як стратегічний об'єкт, була стратегічною ціллю ворога. Обстріли пошкодили житлові будинки, школи, дороги — інфраструктура, що десятиліттями формувала побут міста, почала руйнуватися. Через небезпеку, частина мешканців залишила місто, а ті, хто залишився, пристосувалися до життя поруч із лінією вогню.

Повномасштабне вторгнення: пастка для мирного населення

З лютого 2022 року ситуація в Кураховому значно погіршилася. Постійні авіаудари й артилерійські обстріли залишили від колишнього промислового центру тільки руїни. 11 листопада 2024 року російські війська підірвали дамбу Курахівського водосховища, що спричинило підйом рівня води в річці Вовча. Цей підрив був направлений на те, щоб затримати просування українських сил і створити додаткові труднощі для цивільних, які залишилися жити у місті. Постраждали прибережні села, загострилися проблеми з водопостачанням, що ускладнило виживання місцевих жителів.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

Реалії сьогодення та гуманітарна криза

Станом на листопад 2024 року Курахове оточене з трьох сторін, перетворюється на чергове українське місто, яке росіяни намагаються стерти з лиця землі. Якби не війна, яка почалася у 2014 році та переросла у повномасштабне вторгнення у 2022-му, це місто могло б розвиватися та процвітати, але тепер Курахове — пустка й руїна. Щоденні обстріли, що ведуться з позицій за кілька кілометрів від центру, спустошують усе навколо. Зруйновані лікарня, технікум, школи, дитячі садки, водоочисна станція, пункт переселенців, пошта і будинок культури — інфраструктура практично знищена.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

Журналісти у Курахове уже майже не заїжджають. Документаліст, член Української асоціації професійних фотографів Антон Штука, встиг відвідати місто, побачити цю критичну ситуацію на власні очі й зафіксував реалії життя в прифронтовому Кураховому для Associated Press. Сьогодні УАПФ публікує фоторепортаж з міста, яке повільно зникає.

Скриншот із карти Deep State 15 листопада 2024 року 

Курахове очима Антона Штуки 

«Курахове без перебільшень — новий Бахмут», — каже Антон Штука, описуючи складну ситуацію в місті. Воно щодня зазнає ударів з боку російських військ: керовані авіабомби, ствольна артилерія, реактивні системи залпового вогню та FPV-дрони стали щоденною загрозою для жителів. «Загроза оточення Курахівського гарнізону та мирних жителів, імовірно, найбільша за весь час війни», — зазначає Антон.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

У місті залишився один-єдиний магазин, куди доставляють продукти лише на броньованому евакуаційному бусі з радіоелектронним захистом. Єдиний шлях до міста — так звана «дорога смерті», що перебуває під постійним наглядом ворожих дронів FPV. 

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

«Обабіч дороги лежать спалені автівки з тілами місцевих, які намагалися вирватися з міста», — додає Антон. Хоча засоби РЕБ допомагають евакуаційному екіпажу, вони захищають лише частково, і не завжди можна розраховувати на їх ефективність.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

«Палаючі будинки, звуки вибухів і дим — це звична картина для Курахового наразі», — ділиться своїми враженнями Антон Штука. Навіть у таких небезпечних умовах місто не залишають рятувальники. «Василь і Євген, члени евакуаційного загону «Білий Янгол», проводять черговий день евакуації, повний небезпек. Вони залишаються в Кураховому навіть у критичних умовах, ночують у підвалі місцевого відділку поліції», — розповідає Антон. Проте, кілька днів тому будівлю відділку було знищено російською авіабомбою. На щастя, «Білі Янголи» не постраждали.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

Попри ці обставини, евакуаційний екіпаж «Білих Янголів» щодня рятує від 6 до 12 місцевих жителів, що залишається вкрай небезпечним завданням. «Найжахливіше — у місті досі залишаються діти», — каже Антон. Деякі батьки намагаються приховати дітей не лише від обстрілів, а й від поліції, аби не допустити їх евакуації. Проте рятувальники часом переконують батьків, і тоді родини залишають небезпечне місто.

Антон описує масштаби руйнувань: «Лікарня, технікум, всі школи, дитячі садки, водоочисна станція, пункт переселенців, будівля пошти й будинок культури знищені авіабомбами». За його словами, ворожі війська розташовані всього за три кілометри від центру міста, де залишилося ще від 700 до 1000 мирних жителів.

Курахове, Донецька область. 5 листопада 2024 року . Фото Антона Штуки для Associated Press.

«Загроза перерізання основної логістичної траси зростає кожного дня, — підсумовує фотограф. І закликає: — Моліться за це місце... памʼятайте, що за дев’ять годин від вас — березень 2022. І Буча була не два роки тому, а відбувається просто зараз у нещодавно мирних містечках нашої країни».

Антон Штука — український режисер, документаліст, відео- та фотожурналіст. З початку повномасштабного вторгнення розповідає на міжнародну аудиторію історії людей, які дотичні до війни та української культури. 

Інстаграм Антона Штуки.  

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар

Продовжувати читання

Новини
1.12.2024
«Seeing The Unseen»: як Іва Сідаш отримала одну з найпрестижніших нагород у фотожурналістиці для молодих фотографів
Новини
29.11.2024
Що публікувала міжнародна преса у листопаді? Добірка світлин українських фотографів
Новини
26.11.2024
Бомби та ІПСО: як Росія намагається спустошити нескорений Харків
Переглянути всі новини

Наші партнери

Розповідаємо світові про Україну крізь призму фотографії.

Приєднуйся і підтримуй спільноту українських фотографів.

UAPP — незалежне обʼєднання професійних українських фотографів, покликане захищати їх інтереси, підтримувати, а також розвивати і популяризувати українську фотографію як важливий елемент національної культури.

Діяльність UAPP охоплює освітні, соціальні, дослідницькі та культурні ініціативами, а також книговидання.

UAPP репрезентує українську професійну фотографію в міжнародному фотографічному співтоваристві та є офіційним членом Федерації європейських фотографів (FEP) — міжнародної організації, яка представляє більше 50 000 професійних фотографів в Європі та інших країнах світу. 

Доєднатися і підтримати нас