top of page

Було відчуття, що це можуть бути мої останні фотографії Києва

Фотографка Аліна Смутко розповідає про перший день повномаштабного вторгнення


Фотографка Аліна Смутко 24 лютого 2022 року була у Києві. Вона пригадує, що не сподівалась такого розвитку подій, а тривожну валізку склала лише через багаточисельні прохання друзів. Про початок повномасштабної війни Аліна дізналась о четвертій ранку, після перших вибухів у Києві.

«Мені зателефонувала моя шефиня, з якою ми разом працювали у діджитал-відділі Суспільного і почалась робота. У мої обов’язки входила цифрова безпека соцмереж Суспільного і я цілий день була на контакті із нашими філіями у різних містах, зокрема Чернігові, Харкові, Сумах. У перший день війни майже не фотографувала», – пригадує Аліна Смутко.


Увечері фотографка зібрала речі та камеру і поїхала на трамваї в редакцію новин. Журналістам відділу потрібна була допомога і усі працівники Суспільного долучились до моніторингу подій.

«Я просто подекуди виходила з камерою на вулицю. Тоді не уявляла, яку шкоду може нанести той чи інший вид озброєння і наскільки взагалі безпечно перебувати на вулиці. Ми з колегами вибігали на каву у кав’ярні, які ще працювали на Хрещатику та Майдані Незалежності, – розповідає Аліна. – Я зробила декілька фотографій безлюдних Хрещатика та Майдана. Було відчуття, що це можуть бути мої останні фотографії Києва».

Наступні дні фотографка телефоном спілкувалась із сім’єю, яка перебувала в іншому місті, часто ходила на вокзал проводжати друзів. «Тоді можна було знімати всюди, ніхто ще не вимагав посвідчень. Тому я багато знімала на вокзалі. Потім поїхала в Полтаву, до родини. Ми вдома облаштували сховище, склали документи, заправили машину. Було тривожно залишати сина, навіть з батьками. Намагалась працювати у місті, проте люди навколо були максимально накручені та викликали поліцію тільки тому, що я проходила повз них з камерою. Я просто відмовилась виходити з фотоапаратом на вулицю до повернення в Київ у перших числах березня», – говорить Смутко.

Робота у Аліни Смутко змінилась кардинально після повномасштабного російського вторгнення. Раніше вона працювала над спортивними зйомкам та довготривалими соціальними проектами. Наприклад, зробила великий фотопроект про батьків, які виховують дітей з інвалідністю, про їхнє життя під час карантину. «Я багато знімала спорт, дуже багато – це, напевно, була половина усіх моїх зйомок загалом», – пригадує фотографка. Через декілька місяців від початку великої війни Аліна Смутко почала знімати переважно поточні новини.

«Влітку минулого року ми працювали над великими темами, які знімали декілька тижнів. Утім я знову повернулась до поточних новин, оскільки отримала роботу у міжнародній фотоагенції», – розповідає Смутко. Додає, що не продовжує жоден проект, над яким працювала до повномасштабної війни. Винятком стала історія про команди, які грають в американський футбол в Україні. «Я запропонувала колегам із «Суспільне. Спорт» поїхати разом зі мною та подивитись, чим займаються гравці цієї Ліги зараз. Дуже багато хлопців залишили спорт і приєднались до лав ЗСУ. Дехто, на жаль, уже загинув, – говорить Аліна Смутко. – Мені було дуже важливо знову повернутися до цих людей, розповісти про їхню нову важливу роботу».


Проєкт реалізовується завдяки підтримці ЗМІN.

Над матеріалом працювали:

Більдредактор: В'ячеслав Ратинський

Авторка тексту: Катя Москалюк

Менеджер сайту: Маруся Маруженко


Comentários


bottom of page