top of page

«Янголи зі зламаними крилами». Наслідки ракетного обстрілу історичного центру Одеси на світлинах Валентина Кузана

Сильно пошкоджений Спасо-Преображенський кафедральний собор в Одесі. 23 липня 2023 року. Фото Валентина Кузана


У ніч на 23 липня 2023 року армія РФ завдала чергового ракетного удару по Одесі. Унаслідок удару частково зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор та низку пам’яток архітектури у центрі міста. Більше двадцяти людей отримали поранення, а двоє – загинули.


Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Валентина Кузана, який задокументував наслідки ракетної атаки на історичний центр міста Одеса.


Парадокс


Російські війська у ніч на 23 липня випустили 19 ракет по Одеській області. Постраждав історичний центр Одеси: зруйновані або пошкоджені більше 20 пам’яток архітектури, зокрема Спасо-Преображенський собор та Будинок вчених. У багатьох житлових будинках у центрі міста вибиті вікна та пошкоджені фасади. Також постраждала портова інфраструктура Одеси. Внаслідок ракетного обстрілу поранено більше 20 людей, з них – 4 дитини. Двоє людей загинуло.


Фото Валентина Кузана


Наслідки ракетної атаки на історичний центр Одеси зняв фотограф Валентин Кузан. У рамках проекту з документування впливу війни від Інституту масової інформації та UNESCO Валентин Кузан планував сфотографувати один із зруйнованих об’єктів на Донеччині. Утім, коли дізнався про вибухи в Одесі, одразу вирушив туди. «До Одеси я приїхав надвечір. Біля Спасо-Преображенського собору метушилось багато людей – дещо вже відремонтували, а вікна, де були вибиті шибки, позакривали. По храму ходив священник і дивився на наслідки прильоту, – пригадує Валентин Кузан. – Усередині собору потріскались стіни, похилились колони і здавалось, що от-от щось впаде на голову. Проте потрібно було все задокументувати. Я акуратно походив довкола, зняв багато кадрів, зокрема деталей, щоб зафіксувати цей злочин ретельно».


Фото Валентина Кузана 


Валентин Кузан пригадує, що у 2008 році жив у Одесі та працював фотокором у місцевій газеті. «По роботі мені доводилось відвідувати усі знакові для міста події. Відповідно знімав і приїзд одного із російських священників московського патріархату у Спасо-Преображенський собор. У цього отця була така риторика, наче України як держави не існує. РФ довго готувала ґрунт для вторгнення через російську церкву, – говорить Кузан. – Відповідно російська армія вдарила по місцю, де відбувались такі події. Для мене це виглядало дуже парадоксально – наскільки змінились умови, в яких я там був декілька років тому і тепер».


Ідентичність


Коли Валентин Кузан зайшов усередину Спасо-Преображенського собору, там вже було багато будівельників. Вони усували наслідки «прильоту» – розбирали завали, збирали шматки скла та зруйнованих стін. «Пригадую, в окремий куток знесли стійки, на яких у храмі запалюють свічки. Вони були погнуті, почорнілі, всі у кіптяві», – пригадує деталі зйомок Валентин Кузан.


Фото Валентина Кузана


Фотограф наголошує, що одесити просто обожнюють своє місто. «Коли жив у Одесі, зрозумів, наскільки воно дороге місцевим мешканцям. Кожна подія в Одесі розпочиналась із того, як вони люблять своє місто. Пригадую, як перед собором висаджували дерева. Просто сторонній чоловік, який там стояв і лузгав насіння, одразу кинувся допомагати садити дерева», – каже Валентин Кузан.


Фото Валентина Кузана


У день ракетної атаки на Одесу також було відчутно, наскільки люди переймаються долею своєї архітектурної пам’ятки. До Спасо-Преображенського собору прийшло багато одеситів і кожен намагався десь бути корисним. «Познайомився із одним бородатим чолов’ягою, який керував частиною робіт у соборі. Коли він дізнався, що я фотограф, хотів мене мало не за руку водити собором і показувати руйнування. Примовляв, ось поглянь, о тут росіяни наробили. На жаль, тільки через такі трагічні та сумні події, більшість людей тепер зрозуміли, хто справжній ворог», – підсумовує Валентин Кузан.


Фото Валентина Кузана


 

Валентин Кузан - народився у 1986 році в селі Довге на Закарпатті, де закінчив школу і музичну школу по класу гітари. Захопився фотографією, першу комерційну зйомку мав, коли вчився в десятому класі школи.

2003 року вступив до Ужгородського національного університету на філологічний факультет, відділення журналістики. За п'ять років вів прямі ефіри на телебаченні і радіо, проходив практику як фотокореспондент за програмою ОБСЄ, брав участь у фотосемінарі від Reuters, був співорганізатором літературних подій, концертів і двох мистецьких фестивалів, один із яких протривав 13 років. Як поет друкувався в альманахах, найцікавішим з яких був "Потяг 76" за редакторством Андруховича і Бойченка.


Соціальні мережі фотографа:


Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.


Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.





 

 


Comments


bottom of page