top of page

Окупація, звільнення, обстріл, окупація. Трагічна доля Маріуполя на фото Сергія Ваганова та Мстислава Чернова

Військовослужбовець Сил оборони України під час оборони Маріуполя у березні 2022 року. Фото Мстислава Чернова


За 10 років російсько-української війни Маріуполь встиг пережити російську окупацію, звільнення, обстріл цивільного району і повторну окупацію. Українська асоціація професійних фотографів публікує  моменти з життя міста Марії у період 2014–2022 років. 


Українські військовослужбовці у Маріуполі у 2014 році. Фото Сергія Ваганова


Буремний 2014-й 


Вперше російські гібридні формування окупували Маріуполь навесні 2014 року. 13 квітня бойовики захопили адміністративні будівлі й перекрили кілька вулиць у центрі. Під час штурму 13 червня українські сили ліквідували ключові опорні точки противника, їм вдалося знищити ворожу техніку та відновити контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема й будівлею міської ради. Так українські сили оборони вперше звільнили Маріуполь від росіян.


Фото Сергія Ваганова


Знову вільний Маріуполь


До повторної російської окупації Маріуполя у 2022-му залишалось ще 8 років, фотограф Сергій Ваганов покинув захоплений бойовиками Донецьк, де мешкав 15 років, і повернувся до свого рідного міста.  


«Я такий розгублений повернувся до Маріуполя майже через 40 років після того, як я звідти поїхав ще підлітком, — починає розповідь Сергій Ваганов. — Майже через місяць після звільнення у Маріуполі народу було небагато, мабуть, багато людей просто виїхало. Магазини не всі працювали. Місто виглядало напівпорожнім. Ще де-не-де залишались написи бойовиків на стінах, ще не всюди встигли їх зафарбувати».


Фото Сергія Ваганова


У Маріуполі Сергій почав знайомитися з місцевими журналістами, добровольцями й активістами. Маріупольці почали активно виходити на проукраїнські мітинги. «Бо війна була за 20 кілометрів. Тому дуже тривожно було у Маріуполі», — пояснює Сергій. 


Фото Сергія Ваганова


Обстріл мікрорайону «Східний» 

 

До другого приходу росіян у Маріуполь — 7 років. 24 січня 2015 року маріупольці прокинулися від гучних вибухів. Росіяни обстріляли їхнє прифронтове місто з важкої зброї. Тоді вбили 29 мешканців маріупольського мікрорайону «Східний», поранення отримали ще близько сотні. До 2022 року ця трагедія була наймасштабнішою для міста з початку російської агресії.  


Фото Сергія Ваганова


Сергій Ваганов добре пам’ятає той день. Він дізнався про обстріл з новин. «Район «Східний» — це край міста, який завжди дивився на війну, — говорить фотограф. – Коли я приїхав туди, то бачив тіла людей на вулиці. Я почав це все знімати: убитих, пожежу, зруйновані будинки, військових та поліцію, які були там. Весь той жах і весь той хаос». 


Сергій Ваганов відчував, що місто жило у постійній тривозі. Після трагедії маріупольці знову почали активно виходили на проукраїнські мітинги. «Для маріупольців це був спосіб якось крикнути «Ми тут», — ділиться Сергій.


Облога 


Вторгнення почалося. «Через те, що ми всі звикли до звуків війни, це зіграло з нами у поганий жарт у 2022-му, — каже Сергій. — Раніше це нормально сприймалося, коли відпочиваєш на пляжі чи тренуєшся на тенісному корті й чуєш десь вибухи. Просто думаєш собі, що десь у Водяному чи Широкиному стріляють. І коли сталося повномасштабне вторгнення, я собі подумав «Ми це вже чули!». Я думав, що наші сили оборони зможуть втримати місто. Я бував на їхніх позиціях чотири роки. Але ніхто тоді не міг подумати, що Маріуполь опиниться в облозі».


Фото Мстислава Чернова


Фотограф не зробив жодної світлини перебуваючи у Маріуполі під час повномасштабного вторгнення. «Тоді було небезпечно ходити з камерою, повсюди ввижалися диверсанти та шпигуни. А мене знали там як фотографа. Також були інтенсивні обстріли з російської авіації», — говорить Сергій. 


Фото Мстислава Чернова


Він разом з сім’єю зміг виїхати з оточеного міста 14 березня. Сергій, ризикуючи життям, вивозив свої архіви: фото та відео з Донеччини, увесь свій журналістський доробок з 1999 року. Наступного дня, 15 березня, тією самою дорогою у бік вільної України їхав документаліст, засновник УАПФ Мстислав Чернов. Він так само ризикуючи, віз з Маріуполя свої документальні матеріали, які свідчили про воєнні злочини росіян і потім стали основою для фільму «20 днів у Маріуполі». Тоді за цей фільм Україна вперше в історії отримала премію «Оскар». 


Фото Мстислава Чернова


«Хоч я не зробив жодного фото з оточеного міста, але я, так само як і Мстислав, пережив цих 20 днів у Маріуполі. Я, мабуть, ніколи не наважуся переглянути цей фільм», — зізнається Сергій. 


Фото Мстислава Чернова


Через два роки, в березні 2024 року, в Лос-Анджелесі зі сцени премії «Оскар» Мстислав Чернов скаже, що волів би ніколи не робити цього фільму та згадає про Маріуполь і його загиблих мешканців: «Я хотів би мати змогу обміняти це на те, щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста. Я віддав би все це визнання за те, щоб росіяни не вбивали десятки тисяч моїх співгромадян з України. І щоб загиблі люди Маріуполя та ті, хто віддали своє життя, ніколи не були забуті».


Фото Мстислава Чернова


Мстислав Чернов вважає, що бажання бути почутими і знання, що тебе не ігнорують — допомагає вижити. «Мені здається, нашою місією, як журналістів чи документалістів, є не тільки розповідати світові про трагедії, а й давати людям надію на те, що вони будуть почутими. Все менше людей вірить у силу журналістики, на жаль. Але ми не можемо зупинятися, і я сподіваюсь, що «20 днів у Маріуполі» зробить свій внесок у цю надію», — сказав Мстислав Чернов в інтерв’ю після отримання «Оскара». 


Фото Мстислава Чернова


 

Мстислав Чернов — український фотограф, журналіст Ассошіейтед Прес, режисер, воєнний кореспондент, Президент Української асоціації професійних фотографів, почесний член Українського ПЕН та письменник. Висвітлював Революцію Гідності, війну на сході України, наслідки збиття Boeing 777 Malaysia Airlines, сирійську громадянську війну, битви при Мосулі в Іраку, російське вторгнення в Україну 2022 року, включаючи блокаду Маріуполя. За цю роботу отримав нагороди Deutsche Welle Freedom of Speech Award, Премію імені Георгія Ґонґадзе, Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Bayeux Calvados-Normandy Award, Elijah Parish Lovejoy Award, Free Media Awards. За підсумками 2022 року увійшов у рейтинги «Люди НВ 2022 у рік війни» і «14 пісень, фото та артоб'єктів, що стали символами українського спротиву» від «Forbes Україна», а відеоматеріали з Маріуполя стали основою фільму «20 днів у Маріуполі», який у 2024 році вперше в історії української кінематографії був нагороджений премією «Оскар».


Соціальні мережі фотографа: 



Сергій Ваганов — український репортажний і документальний фотограф. 1958 року народження. Закінчив Донецький медінститут, після якого 15 років працював травматологом в Авдіївці. З 1999 року працював фотокореспондентом в Донецьку. Після окупації деокупації переїхав до Маріуполя, де у 2022 році пережив облогу міста.


Соціальні мережі фотографа: 


Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.


Матеріал створено за підтримки міжнародної некомерційної організації «репортери без кордонів».

Comments


bottom of page