top of page

Сім місяців пекла. Слобожанський контрнаступ на світлинах Євгена Малолєтки

Українські військовослужбовці у звільненому Ізюмі. 15 вересня 2022 року. Фото Євгена Малолєтки


6 вересня 2022 року Збройні сили України розпочали контрнаступ на Харківщині. Вже 8 вересня українські військові звільнили двадцять населених пунктів, серед яких Балаклія, Куп’янськ та Ізюм. У другій половині вересня ЗСУ прорвали лінію російського фронту вздовж річки Оскіл та перейшли на її лівий берег. Внаслідок несподіваного прориву позицій російських окупантів, до 12 вересня українські військові звільнили значну частину Харківської області.


Сьогодні Українська асоціація професійних фотографів публікує світлини Євгенія Малолєтки, який задокументував звільнення Харківської області від армії РФ.

 

Контрнаступ

 

29 серпня Україна оголосила про неминучий контрнаступ на півдні України. Повідомлення стало частиною дезінформаційної кампанії, спрямованої на відволікання російських військ від Харкова. РФ передислокувала тисячі своїх військ, у тому числі елітні підрозділи, до Херсонської області, залишивши свої війська у Харкові значно ослабленими та вразливими для нападу.


Фото Євгена Малолєтки


Слобожанський контрнаступ Сил оборони України розпочався 6 вересня 2022 року. Зосередивши необхідні сили на північ від Балаклії в районі Вербівки, українські війська перейшли в наступ у напрямках Балаклія – Волохів Яр – Шевченкове – Куп'янськ і на схід від Балаклії. На наступний день, 7 вересня, ЗСУ просунулися щонайменше на 20 км на територію, контрольовану РФ, та відвоювали близько 400 квадратних кілометрів Харківщини.


Фото Євгена Малолєтки


Інститут вивчення війни (IWS), що базується у Вашингтоні, у своєму звіті від 7 вересня повідомив: «Ймовірно, 7 вересня українські війська використали тактичну несподіванку, щоб просунутися щонайменше на 20 км на контрольовану Росією територію на сході Харківської області, відвоювавши приблизно 400 квадратних кілометрів території». Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний наголосив, що Балаклія була важливим вузлом комунікацій на півдні Харківської області. Залужний зазначив, що деокупація міста створила сприятливі умови для розвитку наступу на Куп’янськ.


Фото Євгена Малолєтки


Поховання


Внаслідок несподіваного прориву позицій російських окупантів українські військові звільнили значну частину Харківської області. 8 вересня було звільнено місто Балаклія. 10 вересня Куп’янськ та Ізюм були відвойовані українськими військами, які просувалися до Лимана. Видання The New York Times наголосило, що «падіння стратегічно важливого міста Ізюм, що на сході України, є найнищівнішим ударом для РФ з моменту її принизливого відступу з Києва». Коли українські війська увійшли до міст Балаклія та Ізюм, вони виявили численні місця масових поховань.


Масове поховання у місті Ізюм. 15 вересня 2022 року. Фото Євгена Малолєтки


Фото Євгена Малолєтки


Поліція та судмедексперти проводять ексгумацію тіл в лісі біля міста Ізюм, де віднайшли масове поховання. Фото Євгена Малолєтки


«Разом з українською владою ми знайшли біля звільненого міста Ізюм кладовище із масовими похованнями, на якому були сотні могил. Невідомо, хто саме там був похований та як усі ці люди загинули. Утім, свідки та український слідчий сказали, що хтось був застрелений, а інші загинули внаслідок артилерійських обстрілів, мін чи авіаударів», – написав у соцмережах фотограф Євген Малолєтка.

 

12 вересня Сили оборони звільнили села Великий Бурлук і Дворічна, увійшли у Святогірськ на півночі Донецької області. ЗСУ звільнили майже всю Харківську область, за винятком смуги за річкою Оскіл. 13 вересня українські військові створили плацдарм через річку Оскіл поблизу селища Борова. До середини вересня українські війська прорвали лінію оборони РФ вздовж річки Оскіл та 17 вересня Збройні сили України перейшли на лівий берег Осколу. 18 вересня ЗСУ та військовий губернатор Луганської області Сергій Гайдай у своїх Telegram-каналах підтвердили, що Україна перетнула та контролює лівий берег Осколу. 30 вересня українські війська звільнили Ямпіль – ключове селище за 8 км на південний схід від Лиману. За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, контрнаступи України доводять, що українські військові можуть швидше завершити війну з більшою кількістю західної зброї.


Військові


Фотограф пригадує, як вони з колегами їхали Харківщиною по дорозі, яка була повністю засіяна уламками. «Ми побачили заправку та залишки техніки. З першого погляду не було зрозуміло, чия вона. З вікна машини я побачив тіло, яке симетрично лежало поміж колонками заправки. Підійшов ближче та побачив піксель українського солдата. Тіло в пораненнях, чорний баф натягнутий на очі, – пригадує Євген Малолєтка. – Я побачив силуети військових, що йшли вздовж дороги. Ми з колегами підійшли, познайомились. Виявилось, що це пошукова команда за 200-ми. Троє хлопців впізнали свого товариша. Реакція була миттєвою. Рома кинув ПКМ, закрив обличчя руками, щоб не розплакатись, і невпевнено сів на частину М-ки (аналог БМП від НАТО)».


Військові впізнали свого побратима Миколу. 3 жовтня 2022 року. Фото Євгена Малолєтки


Фото Євгена Малолєтки


Убиті російські військові неподалік Лимана. 3 жовтня 2022 року. Фото Євгена Малолєтки


Євген Малолєтка говорить, що військові впізнали свого побратима Миколу. Хлопець загинув під час бою за дорожню розв’язку – там по українських військових танки армії РФ працювали з двох напрямків, не кажучи про міни. «Хлопці поклали свого товариша у причеп та поїхали шукати інших», – розповідає фотограф.


Фото Євгена Малолєтки


«Збройні сили України звільнили багато населених пунктів під час Харківського контрнаступу. Зараз цивільні мешканці намагаються відновитися після російської окупації. Утім повернення до звичного життя потребуватиме багатьох сил та справ, які потрібно зробити. Люди жили без води, газу, електрики та мобільного зв’язку впродовж семи місяців», – зазначив Євген Малолєтка у своїх соціальних мережах.


Фото Євгена Малолєтки


 

Фотограф Євген Малолєтка — український фотокореспондент, який отримав широку популярність фоторепортажем про блокаду Маріуполя під час вторгнення Росії в Україну в березні 2022 року.

Лауреат 2022 року міжнародної журналістської премії імені Джеймса Найта (Knight International Journalism Awards) від Міжнародного центру журналістів (ICFJ), а також лауреат Пулітцерівської премії (2023) в номінації за служіння суспільству (англ. Pulitzer Prize for Public Service), переможець 2023 року у World Press Photo of the Year.


Соціальні мережі:


Нагадаємо, що Українська асоціація професійних фотографів започаткувала цикл матеріалів, присвячених ключовим подіям російської війни проти України, де публікує спогади та світлини українських документальних фотографів.

 

Проєкт реалізовується завдяки підтримці The Foundation for Polish-German Cooperation.


Comments


bottom of page