У листопаді 2025 року в шведській Galleri Direkt (Landskrona) відбулася персональна виставка українського фотографа Владислава Краснощока — «UKRAINA: Kriget fortsätter» / «Україна: Війна триває», створена у співпраці з Українською асоціацією професійних фотографів (UAPP). Це була перша повна презентаціямасштабного аналогового фотопроєкту автора «Документація війни», над яким він працює в Україні з 2022 року.

Світлини, зняті на плівку та надруковані вручну, перетворюють досвід війни на поетичний візуальний архів — історію про втрату, пам’ять, людську вразливість і стійкість. Краснощок навмисно протистоїть швидкому ритму новинної стрічки: його фотографія сповільнює час і пропонує дивитися на війну не як на потік “оновлень”, а як на глибоку реальність, що назавжди змінює людей, простір і саму тканину повсякденного життя.

‍

‍

У своїй рецензії в Helsingborgs Dagblad шведський журналіст Йохан Мальмберґ назвав ці роботи надзвичайно важливими оповідями про війну — позачасовими, естетично потужними і водночас сповненими болю. Він підкреслює, що фотографія Краснощока — це акт опору миттєвій журналістиці, спроба зупинити погляд і вдивитися глибше в те, що насправді означає війна для країни та її людей.

Виставка стала частиною міжнародної присутності української фотографії та прикладом культурної солідарності: завдяки спільним зусиллям UAPP та Galleri Direkt голос автора прозвучав у Швеції як частина європейського культурного простору, що підтримує українських митців. Важливо, що попри запрошення, Владислав не зміг приїхати на відкриття, оскільки не отримав дозволу на виїзд з України — однак його роботи, створені тут і зараз, продовжили говорити за нього.

‍

‍

Владислав Краснощок — харківський художник. З 1997 по 2002-й навчався на стоматологічному факультеті Харківського державного медичного університету. У 2004–2018 роках працював у Харківській державній клінічній лікарні швидкої та невідкладної допомоги ім. О. І. Мещанінова. Фотографією займається з 2008-го, а у 2010-му став учасником групи «Шило» разом із Сергієм Лебединським, Вадимом Трикозом та Василісою Незабаром. Окрім документальної фотографії, що естетично трансформується завдяки технічним маніпуляціям, працює з архівами та ручним розфарбуванням — прийомами, що сформувалися в харківській фотографії ще від кінця 1970-х років. Також поєднує кадри з об’ємними скульптурними об’єктами. Займається станковою і друкованою графікою та стріт-артом.
Соціальні мережі фотографа: Facebook, Instagram

‍