top of page

Під Бахмутом, від зими до зими. Історія двадцятирічних ветеранів очима Олександра Бабенка

Продовжуємо ділитись документальними проєктами фіналістів в рамках грантової підтримки документальних фотографів від УАПФ, що реалізується за підтримки International Press Institute.


Олександр Бабенко до повномасштабного вторгнення працював у кіновиробництві в Києві. Через профільну освіту — журналіста після початку повномасштабного вторгнення почав працювати з іноземними медіа як продюсер, з вересня 2022 року як фотограф. Зараз він сфокусований на висвітленні новин та створенні репортажів біля лінії розмежування. Історія про тиждень з життя двадцятирічних хлопців, які стали ветеранами. 



Дрон повертається додому, на позиції аеророзвідки 3 ОШБ за декілька кілометри від Бахмуту, 23 листопада 2023.


Донеччина. Сніг лягає на землю, накриваючи голі посадки, вирви від прильотів та необроблену землю. О четвертій вже вечоріє. В одній з хат, де штори ще досі закривають дверні прорізи, а на стінах залишились портрети попередніх мешканців, живуть військові. Вже 11 місяців Донецька область є для них домом.



“Каші”, 25, він найстарший з екіпажу, з собою завжди носить дві речі: свій жетон та жетон загиблого друга. “Каша” потрапив спочатку був кухарем, але не міг сидіти в тилу, поки побратими на лінії і перевівся в склад аеророзвідки. Вдома тепло, поруч з радянськими книжками заряджаються батареї для дронів, на протертому килимі стоїть БК, поруч з пакетами з продуктами лежать магазини, війна стала повсякденням, але ввечері цього не відчутно. Ця хата нагадує більше студентські квартири. Хлопці підколюють один одного, з блютуз колонки грає музика, хтось дивиться ютуб, хтось грає карти. 4 ранку, на термометрі - 11. Екіпаж вантажиться в джип з 1990-х і відправляється на позиції. Виїзд відбувається так рано, щоб мінімізувати ймовірність бути поміченими дронами ворога. Дорога чи не найбільша небезпека в цій роботі. Проти водія одночасно стара машина, погодні умови, ризик бути враженим ворогом та погані дороги. За кермом, Малий, йому 20. Половину його життя триває війна. Бувши родом з тимчасово окупованих територій, він зустрів повномасштабне вторгнення одним з перших. Зранку 24 лютого 2022 року разом з іншими добровольцями він виїхав з рідного міста. Батько, разом з сестрою чекали його на кільцевій дорозі, щоб передати рюкзак речей першої потреби: “Сестра в слезах, у бати самого слезы наворачиваются. Он отдает всё что было. Все деньги,

сигарети. Сеструха дает две пачки стиков. Смотрю, батя уже со слезами, а мне сигналят, что надо ехать. Я обнял, поцеловал и всё, уехал." Більше “Малий” не був вдома.



На світанку екіпаж починає роботу: сховавши машину, розгорнувши антенну та надійно вкрившись в бункері, хлопці підіймають дрон. На спині “Бланко”, поруч з жовто синім прапором, шеврон з черепом "Ротації не буде. Ми тут до кінця". Цей шеврон є в багатьох з підрозділу, першим його став носити "Гайз". Богдану “Гайзу” теж 20. Але, назавжди. Хлопець зі Львівської області, з білосніжно посмішкою коли почалось повномасштабне вторгнення працював в Польщі, але повернувся та пішов добровольцем. 18 серпня 2023 року Богдан загинув при виконанні бойового завдання.



“Гайз, "Бланко" та "Малий" отримували перший військовий досвід в піхоті. “Гайз” згадуючи, казав: «Біля Бахмута, зима, - 20. Ми з усім БК дістались нових позицій. Копати нічого неможливо. Ми прийшли, лягли на землю і питаємо один одного, чи помремо сьогодні і сміємось.”


“Бланко” та “Малий”. 20 років. Донеччина. Листопад 2023. Фото Олександр Бабенко

“Бланко” двадцять років, він наймолодший в підрозділі. Позивний такий, бо народився в Іспанії, виконує обовʼязки командира екіпажу. Минув рік без місяця, ситуація інша. Ця позиція — щастя, надійні бетонні стіни та розташування бункера під землею дозволяють відчувати себе спокійно. Окопні свічки зігрівають, а “Бланко” та

“Малий” по черзі здійснюють польоти шукаючи ворога та коригуючи вогонь артилерії. Змінюються батареї дрона та положення сонця, минає день. Знов в темноті, екіпаж залишає позиції.


“Бланко” та “Малий” під час бойового чергування на позиціях за декілька кілометрів від Бахмуту, Листопад 2023. Фото Олександр Бабенко


Поля усіяні воронками від снарядів, декілька кілометрів від Бахмуту, 22 листопад 2023 року 11:51


Не на позиціях роботи вистачає. Потрібно ремонтувати машини, підтримувати себе в формі, жити. Походи в супермаркет, військторг та на каву розбавляють військові задачі та дозволяють побудувати звичну рутину.

- “Бланко”, що ти будеш розповідати своїм онукам про своїх побратимів?

- “Малий”? Вічно їдемо кудись, веселимось, музика на всю. Мішка, ведмідь, він на нього мені найбільше схожий. Прям такий добродушний, в кому ти впевнений на 100% що він тебе не кине. Навіть більше, для нього честь спочатку, потім гроші."

- Будеш розповідати про "Гайза" ?

- Звичайно, про "Гайза", про "Модніка", багато є про кого розповідати, не треба забувати про всіх."


“Бланко” та “Малий” дивляться на один з териконів Донеччини. За декілька днів в них відбудеться ротація і вони покинуть Донеччину, вперше за одинадцять місяців. Листопад 2023. Фото Олександр Бабенко
Вже десять років в нас є нові ветерани, завдяки їм “Бланко”, “Малий”, “Каша” та “Гайз” змогли вирости та стати на захист країни. Тепер і вони стали ветеранами війни, яка триває. Фото Олександр Бабенко

Памʼяті Богдана «Гайза» Підгайного з яким, мені пощастило познайомитись і сфотографувати його під час роботи. Памʼяті кожного, хто віддав своє життя за свободу.



 

Олександр Бабенко — документальний фотограф, відеограф з Харкова. Під час подій Революції Гідності вирішив податись у журналістику та здобув ступінь магістра журналістики в  Українському Католицькому Університеті.  До повномасштабного вторгнення працював у кіновиробництві в Києві. З кінця лютого 2022 року почав працювати локальним продюсером для іноземних медіа на прифронтових територіях. Сфокусований на висвітленні новин та створенні репортажів біля лінії розмежування. Найчастіше співпрацює з Associated Press, EPA, Getty Images, Reuters та іншими. 


Найбільше працює в Донецькій області. Багато працював в Бахмуті та продовжує висвітлювати цей напрямок фронту.


Приділяв максимум уваги висвітленню наслідків російської агресії до цивільного населення та документуванню роботи українських військових. Висвітлював звільнення Андріївки, наслідки підриву Каховської ГЕС в Херсоні, оборону Бахмута, звільнення Харківщини та інші події російсько-української війни.

Comentários


bottom of page