У проросійському інформаційному полі поширювали бездоказові звинувачення в тому, що Головне управління розвідки України за підтримки Брюсселя контролює угорську опозиційну партію «Тиса». Ця конспірологічна теорія слугувала інструментом для звинувачення України та Європейського Союзу у спробах нелегально змінити владу в Угорщині. Українська асоціація професійних фотографів публікує ключові антиукраїнські наративи з угорським акцентом, а фоторепортаж Максима Кішки з Угорщини документально точно фіксує суспільні настрої в країні.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну уряд Угорщини зайняв відсторонену позицію, яка згодом переросла у відкриту підтримку російської сторони з низки питань та дистанціюванням від єдиної позиції ЄС. З часом угорський інформаційний простір заполонила проросійська антиукраїнська пропаганда, інформує фактчекінговий проєкт VoxCheck.
Варто зазначити, що за часів правління прем'єр-міністра Віктора Орбана інформаційний простір Угорщини зазнав фактичної монополізації. Таке середовище формувало в угорського населення викривлену картину реальності.
Чимало матеріалів у проросійському сегменті мережі присвячені угорсько-українським відносинам, зокрема росіяни активно розкручують історії із нафтопроводом «Дружба». У своїх матеріалах пропагандисти використовують оцінні судження, емоційні заголовки та перекручують причинно-наслідкові зв’язки.
Вибір між «миром» і «війною»
Головними суперниками на виборах до парламенту Угорщини цього року стали партія «Фідес» Віктора Орбана та опозиційна проєвропейська «Тиса» Петера Мадяра. У розпал передвиборчих перегонів в Угорщині УАПФ виявила в проросійських виданнях антиукраїнські наративи, що нібито лунали з Будапешта.
Своєю чергою результати дослідження популярних угорських онлайн-медіа від Інституту масової інформації в березні 2026 року показали, що угорські провладні медіа поширювали антиукраїнську риторику. ІМІ розповідає, що виборча кампанія вже колишньої правлячої партії була побудована на розпалюванні ненависті до України заради просування авторитарних методів політичної діяльності Орбана.
Кремль через урядовців партії «Фідес» звинувачував українську розвідку у проведенні «безпрецедентної операції, щоб привести угорську опозицію до влади».
«Глава МЗС наголосив, що київський режим надзвичайно зацікавлений у зміні влади в Угорщині, оскільки у разі перемоги партії Орбана Україна «ніколи не увійде до Євросоюзу, не кажучи вже про НАТО, не зможе забирати собі гроші угорців, і Угорщина не буде втягнута у їхню війну», — цитує угорських урядовців «Украина.ру».
Проукраїнська позиція Києва та Брюсселя подавалася як тиск і шантаж, а самі вибори позиціонувалися як екзистенційний вибір між «миром» і «війною». «Фідес» залякувала виборців маніпулятивною рекламою із зображенням президента України Володимира Зеленського, ототожнюючи підтримку опозиції з прямим втягуванням Угорщини у війну.
Правляча партія розмістила по всій країні офіційні колажі з Зеленським та опозиційним лідером під лозунгом «Зупинимо їх! Тільки «Фідес!»», пише пропагандистська «Украина.ру».
Фотожурналіст Максим Кішка приїхав до Угорщини з триденним візитом, щоб задокументувати парламентські вибори. Це не перший подібний досвід для фотографа: минулого, 2025 року він уже працював на виборах до німецького Бундестагу.
«Перше, що привернуло увагу, — агресивні плакати проти Зеленського від правлячої партії Fidesz. Масштаби цієї кампанії були настільки абсурдними, що угорці кепкували: за такої кількості портретів українського президента вже й не ясно, хто насправді бере участь у виборах — Орбан чи Зеленський», — розповідає фотограф.
Зокрема пропаганда звинувачувала українські спецслужби у фінансуванні та IT-підтримці «Тиси», прослуховуванні мобільних телефонів угорських чиновників. Російські блогери-пропагандисти залякували угорське населення можливими заворушеннями, які може організувати Україна, якщо її зусилля зі зміни влади будуть марними.
Центр протидії дезінформації повідомляв про відео, нібито злите з телефона українського військового, що ширилося мережею. На ньому начебто українські військові обговорюють підготовку заворушення в Будапешті за сценарієм Майдану. Центр протидії інформації наголошує: це відео фейкове, мета цієї операції — створити штучний привід для звинувачення України у втручанні у внутрішні справи європейських країн.
У своєму порядку денному пропагандисти використали образ України як головного зовнішнього ворога Угорщини для радикалізації суспільства напередодні виборів.
«Опитування показують, що цей підхід дає свої плоди: більшість прихильників правлячої партії сприймають Україну як загрозу національній безпеці. Команда «Фідес» наполягає: народ обирає не між Мадяром та Орбаном, а між Орбаном та Зеленським», — «Украина.ру».
Максим Кішка зміг побувати на акції опозиційних сил, а вже наступного дня, якраз перед початком голосування, зафіксував мітинг на підтримку Віктора Орбана.
«Того вечора я став свідком концерту «Повалення режиму», де тисячі людей заповнили головну площу в єдиному прагненні змін. В очах натовпу читалася щира віра в те, що час перетворень нарешті настав. Площа не вщухала від протестних гасел проти курсу Орбана та російського впливу. Заклик “Ruzki haza!” (“Росіяни, додому!”) став символом того вечора: люди чітко продемонстрували, що обирають Європу, попри прокремлівську політику уряду», — говорить Максим Кішка.
«Утиски угорців» Закарпаття
Кремлівські пропагандисти вказують на зростання напруги й активність українських спецслужб на заході України, нібито через підготовку до виборів в Угорщині.
Етнічні угорці, що проживають у Закарпатській області, тривалий час є цільовою аудиторією провладних угорських медіа й інструментом маніпуляцій та тиску на Україну. Тому у проросійських медіа є цілі рубрики, які продукують дезінформаційні матеріали про захід України, зокрема про етнічних угорців. Кремль прагне розсварити угорців та українців, дестабілізувати ситуацію й створити напругу навколо угорської спільноти на заході України.
Особливо пропаганда звертає увагу на питання «примусової мобілізації» та «етнічних утисків угорців». Окремі інциденти, пов'язані з мобілізаційними процесами на заході України, росіяни подають як системну поведінку, за яку Україна може поплатитися.
«Україна вже кілька разів намагалася відіграватися на закарпатських угорцях через політику Будапешта. Чергові акції проти них цілком можливі, зокрема силові. При цьому Будапешт активно бореться за те, щоб угорців не забирали на фронт. Отже, будь-яке посилення силової присутності чи силового тиску України на закарпатських угорців може бути кваліфіковано Будапештом як етнічна чистка», — «Украина.ру».
«Детектор медіа» у 2024 році вже розвінчував наратив про «угорськість» Закарпаття. За переписом 2001 року в цьому регіоні проживало приблизно 150 тисяч етнічних угорців, що складало близько 12% від населення усього регіону. Після початку повномасштабного вторгнення кількість етнічних угорців скоротилась через еміграцію до Угорщини.
Кремлівська влада зображає Віктора Орбана як єдиного, хто захистить спокійне та забезпечене життя звичайних угорців, а саму Угорщину — як єдину країну в Європі, яка прагне миру. Агітпроп наголошує, що будь-яка форма підтримки Києва — шлях до розорення Угорщини, тому єдиний правильний шлях — це зберігати нейтралітет і не озброювати Україну.
«Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що у разі перемоги на виборах ще протягом чотирьох років не дозволить надсилати угорські гроші українській стороні. Він уточнив, що захищатиме те, що належить мешканцям Угорщини», — «РИА Новости».
На мітингу в підтримку партії «Фідес» українському фотографу вдалося поспілкуватися з людьми з натовпу й послухати виступ Віктора Орбана:
«Спілкуючись із прихильниками влади, я зіткнувся з незрозумілою для себе логікою. На словах вони — проти війни, але варто було запитати про лояльність Орбана до Путіна, як співрозмовники губилися. У відповідь я чув лише абстрактні фрази про те, що "війна — це зло", а прем'єр просто "дбає про своїх". Сам виступ Орбана не потребував перекладу: коли зі сцени раз по раз лунають "Україна" та "Зеленський" у контексті урядової агітації, суть маніпуляцій стає очевидною без жодних словників».
12 квітня 2026 року в Угорщині відбулися парламентські вибори. Впевнену перемогу здобула опозиційна партія «Тиса», поклавши край 16-річному правлінню Віктора Орбана.
Фотограф Максим Кішка вирішив зафіксувати остаточний фінал перегонів, оскільки особисто вірив у тріумф Петера Мадяра над чинною владою:
«Оголошення перших результатів, що стартувало о дев’ятій вечора, супроводжувалося дедалі гучнішими вигуками схвалення від натовпу. Кожне нове повідомлення лише підтверджувало перемогу опозиції. Кульмінацією став виступ Віктора Орбана, у якому він визнав тріумф Петера Мадяра. Для угорців, чиє життя роками минало за старого режиму, ця мить стала символом початку нової епохи — епохи, на яку вони так довго чекали».
Як заявив в інтерв'ю Reuters лідер партії «Тиса» Петер Мадяр, з приходом до влади він планує призупинити роботу державних медіа та відновити свободу медіа.
Цього разу Росія програла інформаційну війну проти України в Угорщині, їй не вдалося посилити розкол в ЄС і заблокувати фінансову та військову підтримку України.
Максим Кішка — український фотожурналіст, незалежний фотограф. Фотографувати почав у 14 років, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вирішив присвятити себе документуванню війни. Навчався у відомих українських фотожурналістів, співпрацює з українськими та міжнародними медіа, зокрема Reuters, Anadolu Ajansı, The Ukrainians, Reporters та іншими. Улітку 2025 року приєднався до команди Frontliner.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
