Фільм про війну, яка триває

Новий документальний фільм українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» отримав нагороду за найкращу режисуру в конкурсі міжнародної документалістики на кінофестивалі Sundance Film Festival.

‍

‍

Фільм «2000 метрів до Андріївки» переносить глядачів на передову російсько-української війни, розповідаючи про звільнення села Андріївка під Бахмутом силами 3 окремої штурмової бригади. Зйомки проходили під час контрнаступу ЗСУ у 2023 році, коли військові метр за метром долали окуповану територію.

‍

‍

Це другий фільм Чернова про війну Росії проти України, першим була стрічка «20 днів у Маріуполі», яка стала лауреатом «Оскара». Новий фільм не лише документує бойові дії, а й розкриває особисті історії солдатів, деякі з яких не дожили до завершення зйомок.

‍

‍

Від історії про успіх до історії втрат

«Фільм змінювався в процесі створення, — розповідає Мстислав Чернов в інтерв’ю Associated Press. — З історії про успіх операції він перетворився на історію втрат, пам’яті, ціни, яку солдати платять за кожен сантиметр землі. І саме звідси взялася назва». 

Чернов підкреслює, що його робота як журналіста і режисера стала способом не дати світу забути про Україну: «Чим більше я бачив, що ситуація не змінюється, тим більше я хотів повернутися і продовжити знімати. І це те, що я зробив».

‍

Пережити війну через документалістику

Фільм є спільним проєктом The Associated Press та PBS Frontline. За словами режисера, він прагнув зробити максимально реалістичне зображення сучасної війни: «Ми намагалися показати війну так, як її ще ніхто не показував. Поєднання журналістики та кінематографа дає унікальний ефект занурення. Глядач має відчути, що знаходиться там, на фронті, разом із солдатами».

‍

‍

Одна з найбільш емоційних сцен стрічки, пише Collider, — момент, коли один із солдатів зізнається, що навіть у снах продовжує воювати. «Я ніколи не бачив себе солдатом і ніколи не хотів ним бути, — говорить він Чернову, — але це не означає, що коли у твоїй країні війна, ти маєш відмовитися стати солдатом. Я прийшов воювати, а не служити. Це дві різні речі».

‍

«Це не просто цифри, це життя»

Мстислав Чернов неодноразово показує моменти, коли військові у перервах між боями розповідають про свої мрії та плани на життя після війни. Один боєць жартує, що після перемоги буде палити «в нормальних межах». Інший згадує своє студентське життя і жартує з Черновим, бо той навчався у ворожому університеті. Проте кожен із цих персонажів стає жертвою війни. Вони не повертаються додому, не здійснюють свої мрії — їхнє життя обривається на полі бою.

Успіх «2000 метрів до Андріївки»  криється у його форматі: Чернов показує не просто цифри і втрати, а справжні людські історії. Глядачі бачать не статистику, а особистості, які ще вчора були звичайними людьми, а сьогодні стали воїнами. Він робить кожного героя центром окремого розділу фільму, дозволяючи аудиторії відчути їхню боротьбу і трагедію. «Документальне кіно має силу нагадати світу, що війна — це не просто стратегічні рішення, це реальні люди. Вони не просто цифри чи позиції на карті, вони — живі люди, які мали майбутнє», — підсумовує Чернов у розмові з Associated Press.

‍

Міжнародне визнання української документалістики

Прем’єра «2000 метрів до Андріївки» на «Санденсі» стала важливим етапом у міжнародному визнанні української документалістики, де знову прозвучав голос українців. Водночас Мстислав Чернов не перестає наголошувати на своїй відповідальності перед Україною. Про свою промову на врученні «Оскара» він сказав: «Я мав сотні повідомлень з порадами, що сказати на сцені, але я знав, що моя головна відповідальність — перед українцями, перед Маріуполем, перед солдатами, яких я знімав».

Після фестивалю режисер планує продовжувати роботу та представити фільм на інших міжнародних кіноподіях.

‍

‍

‍

Мстислав Чернов — український фотограф, журналіст Associated Press, режисер, воєнний кореспондент, президент Української асоціації професійних фотографів, почесний член Українського ПЕН та письменник. Висвітлював Революцію Гідності, війну на сході України, наслідки збиття Boeing 777 Malaysia Airlines, сирійську громадянську війну, битви при Мосулі в Іраку, російське вторгнення в Україну 2022 року, включаючи блокаду Маріуполя. За цю роботу отримав нагороди Deutsche Welle Freedom of Speech Award, Премію імені Георгія Ґонґадзе, Knight International Journalism Awards, Biagio Agnes Award, Bayeux Calvados-Normandy Award, Elijah Parish Lovejoy Award, Free Media Awards. За підсумками 2022 року увійшов у рейтинги «Люди НВ 2022 у рік війни» і «14 пісень, фото та артоб'єктів, що стали символами українського спротиву» від «Forbes Україна», а відеоматеріали з Маріуполя стали основою фільму «20 днів у Маріуполі», який у 2024 році вперше в історії української кінематографії був нагороджений премією «Оскар».

Соціальні мережі фотографа:  Facebook  Instagram

‍

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар