У Василькові на Київщині поховали 27-річну Ганну Єфименко — жінку, яка загинула в ніч на 18 травня під час масованої дронової атаки Росії. Пряме влучання в житловий будинок зруйнувало її помешкання. В момент удару Ганна прикрила собою 4-річного сина Марка. Хлопчик вижив, але дістав уламкове поранення в обличчя — лікарі борються за збереження його зору. Фотожурналіст Антон Штука задокументував трагедію сім’ї Єфименків, яка стала ще однією великою раною для українського суспільства.
Масована атака
У ніч на 18 травня російські війська випустили понад 150 дронів-камікадзе по Київщині. Одне з влучань припало на приватний будинок у Василькові, де жила сім’я Єфименків. Молода мама загинула, захищаючи сина ціною власного життя.
«Сьогодні була страшна ніч для Василькова, найстрашнішою вона виявилась і останньою для Анюти, донька мого чоловіка. Йо**** виродки влучили в будинок. Анюта, 1997 року народження, загинула. Свати в лікарні, а маленький синок Маркуша бореться за зір. Влучив осколок — дитині 4 рочки. Анюта прикрила Маркушу собою», — написала у Facebook родичка загиблої Тетяна Савченко.
Чоловік Анни — Сергій, поліцейський, який виконує бойові завдання, зокрема в зоні ведення бойових дій. Тепер він втратив не лише дружину, а й дім. Травм зазнали також його батьки, їх госпіталізували. Родина залишилася без даху над головою.
Світлини з місця трагедії
Фотожурналіст Антон Штука зафіксував наслідки російської атаки та похорон Анни Єфименко. Він опублікував серію знімків із Василькова, доповнивши їх емоційними рефлексіями.
«На вулицю у Василькові через розтрощену стіну будинку визирає вечірній Нью-Йорк. Він наче давно там ховався і нарешті може вдихнути вологе травневе повітря Київщини. Споглядає з-за уламків стіни трохи здивовано — ніби потрапив у ліфті не на той поверх», — пише Антон.
За словами фотографа, це міраж іншої реальності — фрагмент постера з нічним Нью-Йорком, який опинився на тлі руїн.
«Так чудернацько і нехарактерно тут він виблискує своїми вечірніми вогнями. Перспектива Бруклінського мосту нагадує дорогу в рай. Десь там, можливо, на верхньому поверсі найвищого хмарочоса президент Америки робить дзвінок, від якого знову нічого не зміниться», — додає він.
У цьому контрасті між образом мегаполіса і зруйнованим українським будинком — біль фотографа за знецінене людське життя.
«Поки Трамп перемовлявся з Путіним по телефону, РФ ударила "шахедом" у двір будинку, де ховалася місцева сімʼя. Мати обіймала сина. Уламки пройшли через її тіло, потрапили у тіло дитини, але він залишився живий. Мати загинула на місці, подарувавши вдруге життя 4-річному хлопчику», — написав Антон.
За його словами, реальність настільки трагічна, що сприймається як сцена з фільму — надто болюча, аби бути правдою. Антон був поруч, коли родина прощалася з Ганною. Він згадує не тільки ридання, а й обставини самої атаки, які почув безпосередньо від чоловіка загиблої — Сергія:
«Сергій — поліцейський, служив на куп’янському напрямку. Він повернувся додому лише на два тижні, щоб провести час із дружиною та сином. І потрапив у цю жахливу ситуацію. Приїхав побути з коханою — а вийшло, що мусив її поховати».
Антон Штука переповідає події ночі атаки з вуст Сергія:
«Атака була вночі. Він думав — може, виводити сім’ю, але навколо почало все вибухати. Прильоти були поруч. Усе палало. Сергій вирішив залишитися вдома, бо бігти вулицею під дронами — ще небезпечніше. Вони сиділи в центрі дому, за двома стінами. І тоді він почув звук “шахеда” й крикнув: “Падайте!”»
Ганна миттєво накрила Марка собою, обійнявши його. Стався вибух.
«Уламки пройшли крізь тіло Ганни наскрізь. Його мама сказала Сергієві: “Ані більше з нами немає”. Чоловік сам дістав сина з-під завалів і відвіз вночі до лікарні».
Штука згадує, що саме в момент поховання Ганни у небі над Васильковом кружляли бойові літаки:
«Так, як плакали на цих похоронах — я давно не чув. Настільки велика втрата і біль спіткали цю сім’ю й це місто. Цей плач змішувався з ревом літаків у небі. Це був великий біль в очах тих, хто прощався».
Коли всі прощалися з Ганною, у той самий час лікарі «Охматдиту» оперували її сина. Вони намагалися врятувати зір хоча б в одному оці.
Героїчний вчинок Ганни Єфименко — ще одне нагадування про ціну, яку українські сім’ї платять щодня через російську агресію. І водночас — це історія безмежної материнської любові, яка сильніша за смерть.
Антон Штука — український режисер, документаліст, відео- та фотожурналіст. З початку повномасштабного вторгнення розповідає на міжнародну аудиторію історії людей, які дотичні до війни та української культури.
Інстаграм Антона Штуки.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
.jpg)
