«Я ПОВЕРНУСЬ»: документальний фотопроєкт Олександри Зборовської
What’s a Rich Text element?
What’s a Rich Text element?The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.
The rich text element allows you to create and format headings, paragraphs, blockquotes, images, and video all in one place instead of having to add and format them individually. Just double-click and easily create content.Static and dynamic content editing
Static and dynamic content editingA rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!
A rich text element can be used with static or dynamic content. For static content, just drop it into any page and begin editing. For dynamic content, add a rich text field to any collection and then connect a rich text element to that field in the settings panel. Voila!How to customize formatting for each rich text
How to customize formatting for each rich textHeadings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
Headings, paragraphs, blockquotes, figures, images, and figure captions can all be styled after a class is added to the rich text element using the "When inside of" nested selector system.
«Я ПОВЕРНУСЬ» — документальний фотопроєкт, створений у межах мікрогрантової програми UAPP
Цей проєкт розповідає історію художниці Дар’ї Зименко – історію, в якій переплелися окупація, насильство, виживання та мистецтво. У лютому-березні 2022 року Дар’я пережила російську окупацію на Київщині разом із родиною, постраждала від сексуального насильства з боку військових РФ і наважилася публічно говорити про це.
Проєкт поєднує документальну фотографію з села Гавронщина й Києва – місць, де розгортається особиста та водночас типова історія війни – та художні колажі й малюнки самої Дар’ї, створені як акт пам’яті, спротиву і терапії.
Це не лише візуальне свідчення, а й простір для рефлексії. Простір, де з болю народжується голос. Простір, у якому жінка, яка вижила, каже: «Я повернусь».
Я ПОВЕРНУСЬ
Історія художниці Дар’ї Зименко, яка у лютому-березні 2022 року пережила разом із родиною окупацію на Київщині та є вцілілою від сексуального насильства, вчиненого російськими військовими. Дар’я наважилась розповісти свою історію публічно, вона співпрацює з правоохоронними органами.
Цей проєкт – колаборація з Дар’єю. Він складається з двох частин – документальної та художньої. Документальну частину я почала і продовжую знімати в селі Гавронщина (Київська обл, Бучанський район), де відбувались події, а також в Києві, де мешкає героїня. Художня частина – колажі та малюнки Дар’ї, зокрема, створені в окупації, які є для неї мистецькою та терапевтичною практикою.
Це проєкт – свідчення та проєкт – рефлексія. Його задача – розповісти історію сили й сміливості, передати болісний особистий досвід, та надати слово тим, хто вцілів. Історія Дар’ї – одна з багатьох. Деяких голосів ми не почуємо ніколи, бо вони загинули. Деякі мовчать. Треба розуміти що сексуальне насилля на окупованих територіях – це зброя росіян. Вона не знає ні гендеру, ні віку. Це спосіб зламати людину, спосіб упокорення. В березні 2022 ми всі були за півкроку від цього. Викрадення, тортури та зґвалтування на окупованих територіях тривають і зараз.
Зараз тут мешкає тато Дар’ї, в минулому дім належав її дідусю та бабусі. В перший день повномасштабного вторгнення вся родина опинилася тут.
«Я вважала, що в такі моменти краще бути разом всією сім’єю» – із розмови з Дарією Зименко
«Це маленьке вікно слугувало нам «шпариною у світ». У перші дні вторгнення звідси ми спостерігали за рухом російської техніки та бачили, як російські військові оточують село» – із розмови з Дар’єю Зименко.
лютий 2025 року.
«На третій день вторгнення зникло світло і зв’язок. В перший тиждень почались сильні обстріли, ми ховались в погребі і більшу частину часу проводили там» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Найстрашніше почалось, коли окупанти почали ходити по будинках. Це були буряти, вони весь час були зі зброєю і майже весь час були п’яні. Сказали: нам поступив сигнал, що з вашого будинку хтось телефонував і здав позиції. Сказали: у нас є наказ знищити тих, хто це зробив,» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Всій родині влаштували допит, він тривав десь 4 години. Сказали: або вб'ємо всіх вас, або того одного, хто це зробив.Було дуже страшно. Ми думали, що помремо в цьому будинку,» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Нас вишикували в шеренгу в кухні і почали погрожувати розстрілом. Сказали, що зроблять це однією кулею, щоб було швидше і економніше. Питали: ви хочете, щоб це було надворі чи в будинку? Може ви не хочете забруднити стіни своєю кров? Потім головний вистрілив в стелю і сказав, що це – попередження і наступного разу нас розстріляють,» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Бурят посадив мене у машину, натягнув на очі шапку, щоб я нічого не бачила та повіз у будинок сусідів, який на той момент був порожній,» – із розмови з Дарією Зименко.
«Він взяв мене за руку і відвів на другий поверх. Посадив мене на ліжко і сказав, щоб я роздягалась,» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Я ніби завмерла, моє тіло було десь окремо. Я з нього вийшла і чекала поки це скінчиться. Можливо це мене і врятувало» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Коли я виїхала з окупації, я відчувала, ніби я спустошена. Ніби у мене немає нутрощів, у мене немає душі, я просто оболонка людини – і все. З часом я намагалась наповнити це чимось новим: усвідомленням, життям, емоціями, спілкуванням з людьми» – із розмови з Дарією Зименко.
«Я довгий час не наважувалася говорити про це і давати покази правоохоронцям. Найважче було сказати татові. А далі було усвідомлення того, що відбувається, терапія, робота з травмою і виборювання справедливості,» – із розмови з Дарією Зименко.
«З Дімою одразу після окупації нам було важко порозумітися, бо у кожного було своє спустошення,» – із розмови з Дар’єю Зименко.
«Ми зараз долаємо кожен свою психологічну травму, кожен зі своїм психологом. Ми довіряємо одне одному, відверто говоримо і разом проходимо шлях відновлення» – із розмови з Дарією Зименко.
За даними Офісу Генерального Прокурора станом на початок листопада 2024 року зафіксовано 326 фактів СНПК (Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом). З них 209 – щодо жінок, 117 – щодо чоловіків, 17 – щодо неповнолітніх.
Найбільша кількість випадків СНПК зафіксована на Херсонщині – 103, на Донеччині – 77 та на Київщині – 59. Ці цифри жодним чином не відображають реальний стан речей. Кількість постраждалих від сексуального насильства набагато більша, війна і окупація тривають.
.jpg)
