Росія, яка постійно порушує норми міжнародного гуманітарного права, правила та звичаї ведення війни, від початку повномасштабного вторгнення переслідує журналістів в Україні. Кремль усіляко намагається зупинити роботу медіа, які щодня розповідають правду про воєнні злочини РФ. Пропаганда країни-агресорки посилено працює, аби в українських містах панував інформаційний хаос.
Попри дипломатичні процеси російська влада відмовляється від припинення обстрілів України. Кремль аргументує це тим, що вони працюють над тривалим миром, а не перемир’ям.
Водночас російська армія нарощує атаки на критичну і промислову інфраструктуру, житлові будинки та редакції місцевих медіа. Наприклад, під час масштабного обстрілу Дніпра в ніч з 17 на 18 листопада росіяни цілеспрямовано вдарили по двоповерховій будівлі дніпровської філії Суспільного Мовлення, офісу Українського Радіо й телевізійній вежі, що розташована поруч. У будівлі розміщувалися редакції Суспільне Дніпро та Суспільне Донбас. Внаслідок цієї атаки пошкоджені офіси й техніка, у приміщенні утворилася пробоїна, повибивало двері, сталося сильне загоряння. Телевежа внаслідок обстрілу припинила мовлення теле- та радіомовників. На момент обстрілу співробітників у приміщенні не було.
Цього разу, коментуючи масовану атаку на Україну, росіяни не заперечували обстріл дніпровських редакцій. Рупори Кремля раділи, що, мовляв, пропаганда «київського режиму» більше не буде впливати на мешканців міста.
«Приліт дрона по телевежі в Дніпрі. Рубрика «Кінець потужного телемарафону». За гріхи»
Зафіксував наслідки російської атаки на редакцію та поділився подробицями тієї злощасної ночі фотокореспондент Суспільне Дніпро Даниїл Ніколаєнко. У коментарі Українській асоціації професійних фотографів він розповів, що масована атака «шахедів» на місто розпочалася приблизно о 10 вечора. В той час він був удома. Каже, про приліт на канал дізнався від монтажерки, яка живе навпроти будівлі Суспільного. Вона написала у спільний чат, що внаслідок прильоту зайнявся дах редакції, а у неї самої повибивало вікна. Потім на канал прилетіло ще декілька БпЛА, додає Даниїл Ніколаєнко.
Буквально за годину мені написав колега, запропонував поїхати на канал. І ми вночі разом з іншими колегами вирушили туди. Коли приїхали, на місці вже працювали ДСНС і поліція. Зайнявся дах будівлі. Тоді ми не змогли потрапити всередину, адже був ризик обвалу всіх поверхів, — згадує фотокореспондент. — Ми були на місці десь до 2 ночі, на той момент полумʼя вже перекинулося до студії, де були декорації. Там все вигоріло вщент, також зайнялися наші автівки, які стояли на задньому дворі.
Пропагандистські ЗМІ, зокрема, видання «Царьград», назвали редакцію українського медіа законною ціллю через нібито наявність у приміщенні озброєння. Примітно, що російська онлайн-газета посилається на низку українських джерел, які не називає, як і не публікує тих самих кадрів зі зброєю, про яку пише.
Ще одне кремлівське видання — «Военное обозрение» — теж без будь-яких конкретних доказів розповідає про військовий центр, який буцімто працював у приміщенні під прикриттям редакції.
У зруйнованій російським обстрілом будівлі на другому поверсі також розміщувався офіс медійної правозахисної організації Інституту масової інформації (ІМІ) «Медіабаза Дніпро». Через атаку там зайнялась пожежа та обвалився дах. У цій же будівлі була кіностудія «Контрабас», вогонь знищив усе її майно.
Даниїл Ніколаєнко розповідає, що потрапити всередину зміг лише на наступний день у супроводі рятувальників. Те, що побачив, каже кореспондент, дає можливість стверджувати: росіяни били по редакції цілеспрямовано:
Частина будівлі згоріла, те що вціліло, — залите водою внаслідок гасіння пожежі. Абсолютно кожне вікно було вибито, коридор завалило, адже там було пряме влучання. БпЛА пробив усі поверхи, також весь дах студії був всіяний дірками від прильотів «шахеда», тому можна точно сказати, що це була цілеспрямована атака на Суспільне Дніпро.
Суспільне Мовлення — це загальнонаціональний суспільний мовник України, який забезпечує телебачення, радіо та онлайн-новини через мережу регіональних каналів по всій Україні, зокрема й у Дніпрі. Після атаки Суспільне Дніпро продовжило працювати на усіх інтернет-платформах.
За останні пів року росіяни били й по філіях Суспільного в інших регіонах, зокрема в Запоріжжі й Херсоні.
На Дніпропетровщині у жовтні 2025 року російський FPV-дрон атакував будівлю редакції газети «Південна зоря» у Нікополі. Проти ночі 15 листопада російська армія обстріляла ударними дронами приміщення Дніпропетровської обласної спілки журналістів та офіси кількох редакцій.
Внаслідок російських обстрілів були пошкоджені офіс «Української правди» та бюро «Радіо Свобода» у Києві. Росіяни били по телевежах у Чернігові й на Харківщині.
Це взагалі будівля телерадіоцентру, зведена ще у 50-х роках минулого століття. На щастя, техніка не постраждала, камери вціліли, тому наші оператори зараз можуть спокійно працювати. Менше пощастило компʼютерам, їх залило водою. — ділиться деталями російського удару по редакції Даниїл Ніколаєнко. — Наразі будівлі огородили, нікого туди не впускають, також внаслідок атаки згорів наш архів, там були записи передач, фільмів і мультфільмів за останні 15–20 років. Це була просто редакція, де працювали журналісти, оператори й монтажери.
Українські медійні організації рішуче засудили напад на філію Суспільного мовника у Дніпрі та розташовану поруч телевежу. Вони закликали міжнародну спільноту також рішуче висловити осуд російської атаки й продовжувати підтримувати Україну у питаннях озброєння та санкційного тиску на Росію. До засудження приєдналися міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) та представник ОБСЄ з питань свободи медіа, інформує українське інтернет-видання «Детектор медіа».
Ця атака показує, що на четвертий рік війни Росія підвищує ризики для медійників в Україні. У 2024 році УАПФ розповідала, як росіяни виправдовували та намагалися узаконити обстріли прифронтових готелів. Зокрема, внаслідок російського ракетного удару по готелю у Краматорську в ніч на 25 серпня загинув співробітник британського агентства Reuters Раян Еванс. Пропаганда тоді назвала його «іноземним найманцем», хоча насправді загиблий перебував в Україні у складі команди іноземних журналістів як цивільний радник з безпеки для репортерів, що працюють у зоні проведення бойових зіткнень.
На Донеччині 3 жовтня 2025 року внаслідок навмисного удару російського FPV-дрона загинув французький репортер Антоні Лаллікан. А його колегу, українського фотожурналіста Георгія Іванченка, тяжко поранило — лікарі змушені були ампутувати журналісту ногу. Коментуючи інформацію про загибель французького журналіста, роспропагандисти спочатку замовчували, чий саме це був дрон. А пізніше ворожі пабліки почали виправдовувати атаку на медійників, поширюючи наратив про те, що журналісти супроводжували військових ЗСУ.
Про загибель ще двох медійників у листопаді 2025 року повідомив ІМІ. 1 листопада у віці 28 років загинув український фотограф, військовий 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського Костянтин Гузенко. Того ж місяця стало відомо, що безвісти зниклий на Харківщині військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI Антон Бондаренко загинув у бою.
Кремлівські фейки, що супроводжують підступні збройні атаки на журналістів і редакції, працюють на дискредитацію роботи українських медіа в очах усього цивілізованого світу. А своїми виправдовуваннями атак на свободу слова як для внутрішнього споживача, так і назовні, росіяни створюють підґрунтя для подальших обстрілів медіа.
В роботі з іноземною аудиторією прокремлівська пропаганда намагається виправдати вторгнення в Україну, перевернути все з ніг на голову й зробити з себе жертву в цій війні. Ця систематична робота Кремля ведеться, щоб підірвати підтримку України світовою спільнотою держав.
Прикладом того, як Росія працює з міжнародною спільнотою, є прийнятий 8 грудня 2025 року міжнародним судом ООН контрпозов Росії проти України щодо звинувачень у можливому порушенні Конвенції про заборону геноциду. Свій позов Україна подала одразу після російського вторгнення 26 лютого 2022 року. Проте у вересні цього року незалежна комісія ООН з розслідування порушень в Україні заявила, що ще не знайшла достатньо доказів того, що Росія чинить в Україні.
Попри масові задокументовані російські злочини в Україні, Росії досі вдається просувати свою пропаганду навіть у юридичну площину.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
