Чотири десятиліття тому злочинна недбалість радянської верхівки призвела до наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Як за часів СРСР, так і нині кремль використовує трагедію на Чорнобильській АЕС як інструмент маніпуляцій. А його рупори намагаються зняти з системи відповідальність за аварію: звинувачують персонал станції, вдають із себе «заручників режиму та КДБ» нарівні з іншими постраждалими країнами та відверто брешуть про загальновідомі факти, які називають «чорнобильськими міфами».
«Безпечний реактор»
Аби зняти відповідальність за конструктивні недоліки радянських атомних реакторів (реактор великої потужності канальний (РВПК)), численні попередні аварії та недосконале випробування на безпеку, що призвело до вибуху та руйнації реактора, пропагандисти звинувачують працівників станції. Пропагандистська «РИА Новости» пише: «персонал атомної станції порушив всі інструкції та правила при проведенні програми випробувань, а сама конструкція реактора АЕС допускала аварійну ситуацію у разі помилкової поведінки персоналу». Рішення про передачу атомних станцій в Міненерго СРСР видання називає помилковим, бо персонал міністерства складався з непідготовлених до експлуатації АЕС людей. І це у той час, пише видання, як засновники радянської ядерної енергетики запевняли, що «реактор настільки безпечний, що його можна встановити на Червоній площі».
Видання «Украина.ру», націлене на дезінформацію проти України, й нині стверджує, що реактор був безпечний: «Реактори РВПК є ефективними та безпечними. Але жоден технічний засіб не застрахований від несправності. Захід змусив заглушити ЧАЕС, хоча вона робоча. У Пітері, Курську та Смоленську працюють брати-близнюки ЧАЕС. Станцію можна розконсервувати та запустити, але Захід робить усе, щоб цього не сталося».
Український інститут національної пам'яті разом із партнерами у відеопроєкті «Як Москва брехала про Чорнобильську трагедію. Мовою документів» розповідає, що від старту Чорнобильської атомної електростанції у 1977 році й до введення в експлуатацію Третього енергоблока у грудні 1981 року на станції сталося 29 аварійних зупинок. Після того було зафіксовано дві аварії, внаслідок яких відбувся вихід активних вод, що призвело до забруднення територій. Однак цю інформацію приховали. З 1983 по 1985 рік було зафіксовано ще дев’ять аварійних зупинок і понад 60 відмов основного обладнання. А у довідці КДБ за 20 травня 1983 року йшлося про те, що реактори ЧАЕС небезпечні в роботі, що може призвести до аварії.
Провина за катастрофу лежить виключно на вищому керівництві СРСР. Ресурс, який мав бути спрямований на забезпечення надійності ядерної енергетики, витрачався на геополітичні амбіції: підтримку закордонної агентури та виснажливі війни у країнах третього світу.
«Не допустити паніку»
Радянська влада намагалася «зберегти обличчя», свідомо замовчуючи реальні масштаби Чорнобильської аварії. Це призвело до злочинного зволікання з евакуацією та відмови від міжнародної допомоги. Водночас радянське керівництво відправило тисячі ліквідаторів на боротьбу з радіацією без належного захисту, а цілі родини — на першотравневий парад під радіаційними хмарами у столиці України. Адже маніфестації були невіддільним складником комуністичної ідеології.
Свідоме замовчування масштабу аварії керівництвом СРСР пропагандисти пояснюють намаганням не допустити панічних настроїв людей, бо, за їхніми словами, саме паніка, а не зволікання з евакуацією, здатна посилити наслідки аварії.
«Перед керівництвом стояло завдання оперативно розібратися в ситуації та не допустити паніку серед населення прилеглих областей, включаючи мешканців Києва, Гомеля та Чернігова. Тому що поширення панічних настроїв могло б серйозно посилити наслідки радіаційного інциденту», — «Украина.ру».
Приховуючи реальний стан справ на ЧАЕС, радянська влада заблокувала роботу преси та засекретила архіви. Прикладом цього є розроблений КДБ у травні 1986 року перелік, що включав 26 пунктів інформації про аварію, які підлягали повному приховуванню від громадськості.
Своєю чергою пропагандистська «Украина.ру» намагається виправдовувати радянський режим через применшення масштабів катастрофи і маніпулятивні заяви про її «ненавмисність».
«Радянським громадянам навіювали, що катастрофа на ЧАЕС не має жодних світових аналогів, а вина за цю трагедію лежить на "комуністичних бюрократах", які ненавиділи українців, навмисне опромінюючи їх на першотравневому параді у Києві», — публікує «Украина.ру».
Український інститут національної пам'яті розповідає, що у довідці КДБ після першотравневої демонстрації йшлося про необхідність дезактивації дитячих костюмів, у яких діти тренувалися 26, 27 та 28 квітня напередодні параду. Дитячі костюми випромінювали сильний радіоактивний фон.
«На початку травня вітер дув у бік Києва. Першого травня 1986 року, за даними Академії наук УРСР, у столиці значення гамма-фону протягом дня коливалось від 400 до 2500 мікрорентгенів на годину при середньому фоновому значенні 15 мікрорентгенів на годину… Але незважаючи на радіацію, в місті проходила Першотравнева демонстрація», — розповідає фотокореспондент Олександр Клименко, який у перші місяці після аварії на ЧАЕС знімав процес спорудження нових осель для вимушених переселенців.
Проте у звіті відсутні будь-які згадки про безпеку людей. Влада вичікувала аж до 5 травня, перш ніж офіційно визнати радіоактивну загрозу, а поради, як вберегти здоров'я, люди отримали лише 9 травня.
«Знищити Радянський Союз»
Прокремлівські публікації традиційно містять конспірологічний складник, видання активно тиражують теорії змови, стверджуючи, ніби Захід використав катастрофу на ЧАЕС для створення «жахливого образу СРСР для його подальшої руйнації». Мовляв, чутки про катастрофу йшли попереду офіційних новин, поки центральні газети й телебачення мовчали про атомну катастрофу, почали говорити західні ЗМІ.
«У суботу, 26 квітня, це в сто разів посилювалося мережею антирадянських пропагандистських радіостанцій, що фінансувалися США та виконували завдання знищити Радянський Союз. Вони сіяли паніку в надії викликати хаос та заворушення, щоб спроєктувати аварію четвертого енергоблока ЧАЕС на корпус держави СРСР», — «Украина.ру».
Український інститут національної пам'яті переповідає, як за іноземними журналістами постійно слідкували, щоб перешкодити їм роздобути об'єктивну інформацію про наслідки аварії, зокрема взяти зразки ґрунту.
Під критику роспропаганди потрапили й українці, мовляв, «націоналістичні структури в Україні зробили Чорнобильську катастрофу головною темою «перебудовних процесів».
«Чорнобиль став спусковим гачком для шаленого українського націоналізму — адже західні "радіоголоси" запевняли киян навесні 1986 року, що зловісна Москва залишила їх без належної допомоги», — «Украина.ру».
Врешті, пропагандисти журяться не за втраченими життями, а за нездійсненними мріями та змарнованим майбутнім. «Украина.ру» називає ЧАЕС «спадком у вигляді найскладнішої та найстійкішої інженерної інфраструктури у Європі, що створена зусиллями усієї радянської інженерії та усіх народів СРСР».
«Катастрофа на ЧАЕС стала найбільшою трагедією для вітчизняної атомної науки та завдала колосальної шкоди іміджу країни», — «Украина.ру».
«Інцидент з БпЛА»
У своїх наративах пропагандисти постійно спекулюють темою Чорнобильської трагедії, стверджуючи, що всі помилки враховані, а тому загроза нової катастрофи повністю усунена. Однак російська агресія після 24 лютого 2022 року знову провокує глобальну техногенну загрозу: російські дрони систематично порушують повітряний простір над ЧАЕС, а влучання безпілотника з фугасною частиною у дах Нового безпечного конфайнменту у ніч на 14 лютого 2025 року — це прямий акт терору.
Кремлівська пропаганда, щоб виправдати власні агресивні дії, від початку російсько-української війни поширює дезінформацію, що нібито Україна готує диверсії на ЧАЕС. Росіяни називають «істеричним припадком та русофобією» заяви української влади про атаку російського дрона на Чорнобильську АЕС. Мовляв, українці прикриваються вигаданою атакою, щоб приховати реальну загрозу на станції, викликану постійними блекаутами.
«Інцидент з БпЛА став ідеальною ширмою для прикриття системних провалів у роботі українських органів, які відповідають за вивід ЧАЕС з експлуатації. Інформаційна кампанія навколо цього удару була розгорнута з максимальним цинізмом саме напередодні сорокаріччя аварії. Київ не тільки тисне на жалість західних донорів, але й вчергове намагається продавити санкції проти Росатому, звинувачуючи російську корпорацію в «технічному прикритті окупації» ядерних об’єктів», — «Украина.ру».
Влучання російського дрона пошкодило захисну арку над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Цей щит Чорнобиля був зведений у 2016 році над старою конструкцією, яку побудували невдовзі після аварії. Новий безпечний конфайнмент був ключовим бар'єром, який утримував радіоактивні матеріали всередині зруйнованого реактора.
Український фотожурналіст Олександр Магула показав, як виглядає нині ЧАЕС, зокрема вражений російським дроном новий безпечний конфайнмент. Фоторепортаж для Суспільне Новини був відзнятий напередодні 40-річчя Чорнобильської катастрофи під час дводенного престуру на ЧАЕС 22–23 квітня.
«Нам показували новий безпечний конфайнмент, пошкоджений внаслідок атаки російського дрона, піда́ркове приміщення. Як сказали працівники ЧАЕС, побудувати споруду коштувало два мільярди доларів, — розповідає фотограф. — Зараз внаслідок атаки конфайнмент перестав виконувати на 100% всі свої функції, а саме контроль тиску повітря в піда́рковому просторі. Тобто він має контролювати пил, тиск повітря. Значна частина вигоріла всередині самої конструкції матеріалів, які мали захищати від радіоактивного пилу. Тому зараз хочуть його ремонтувати. Попередньо це буде коштувати 500 мільйонів доларів, щоб привести її в робочий стан».
У своєму звіті природоохоронна організація Greenpeace підтверджує, що атака російського дрона на четвертий енергоблок ЧАЕС у лютому 2025 року не була випадковою. Викиду радіації не сталося, проте оболонка більше не функціонує належним чином. Фахівці кажуть, удар відкинув два десятиліття зусиль зі створення безпечного бар'єра для чорнобильської радіації.
«Це величезне інтелектуальне досягнення — створити щось, що могло б захистити Європу, Україну та світ від того, що знаходиться всередині. [...]А тепер росіяни фактично пробили в цьому діру, як фізично, так і метафорично», — цитує фахівця з ядерної енергетики Greenpeace Шона Берні американське видання The New York Times.
Російська агресія зруйнувала заходи з радіаційної безпеки, створивши довгострокові загрози. Міни стали перешкодою для моніторингу й гасіння пожеж у лісі, зона відчуження залишилася без міжнародного наукового спостереження. Попри докази, що вказують на цілеспрямованість удару, світова спільнота досі не запровадила міжнародних санкцій у відповідь на ці дії РФ.
«26 квітня 1986 року — одна з трагічних дат в історії людства. Аварія на ЧАЕС за 110 кілометрів від столиці України, майже у центрі Європи, є найбільшою у світі техногенною й екологічною катастрофою планетарного масштабу. На жаль, і нинішня агресія з боку Росії в Україні теж є найкривавішою і найстрашнішою війною планетарного масштабу. Тільки тоді було тихе вбивство народу радіацією монстром СРСР, а зараз свідоме знищення України дияволом Росією», — підсумовує Олександр Клименко.
Дії Росії демонструють її справжню мету: тримати світ у заручниках ядерної загрози та продовжувати нищити Україну всіма доступними методами.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
