«Гра в рулетку на дорогах життя і смерті». Російські воєнні злочини на Херсонщині на світлинах українських фотодокументалістів

Кремлівська влада продовжує поширювати вкиди про «сприятливу атмосферу для взяття Херсону». Росія демонструє показну турботу про так званий «суб'єкт федерації, що під окупацією київського режиму та під обстрілами ЗСУ» в офіційних заявах і на сторінках пропагандистських видань. У реальності ж — тероризує місцеве населення та скоює проти них воєнні злочини. Це задокументували українські фотодокументалісти, влада та міжнародні спостерігачі.

‍

«Дорога в майбутнє»

Так званий губернатор Херсонської області Володимир Сальдо, що пішов на співпрацю з російською владою та очолює окуповану Херсонщину, на початку осені 2025 року відзвітував російському президенту Путіну про «досягнення». Зокрема, звітував про гарний урожай, активне будівництво доріг, забезпечення газом та електроенергією.

Особливо хвалився реконструкцією траси, що веде в окупований Крим. Такого об'єму та масштабу дорожнього будівництва, так би мовити, Херсонська область не бачила з часів Радянського Союзу. Переконує, дороги були найбільшим запитом місцевого населення, і все це робиться заради інтеграції нових регіонів.

‍

‍

Кримський проєкт української служби «Радіо Свобода» «Крим.Реалії» розповів з посиланням на депутата Херсонської обласної Ради Сергія Хланя, що від початку війни Росія використовує території на півдні України як логістичний коридор і плацдарм для ротації солдатів. Тобто «дорога в майбутнє», як її оптимістично називають російські пропагандисти, не що інше, як дорога війни.

‍

Правобережжя під обстрілом

Деокупована Херсонщина під постійним вогнем з різних видів озброєння. РФ втілює стратегію створення «сірої зони»: «російські військові зараз обстрілами розширюють сіру зону», — пише пропагандистське видання «Аргументы и Факты». У низці районів на Херсонщині немає ні світла, ні газу, ні води. Зона евакуації поступово розширюється. Нині тут російські FPV-дрони полюють на звичайних людей і навіть дітей, атакують траси, й ці атаки постійно збільшуються. 

‍

‍

Найбільш поширеною російською дезінформацією є заперечення масових атак на цивільне населення Херсонщини з допомогою FPV-дронів та звинувачення у цих діях українських військових.

Команда сайту для перевірки фактів Stopfake.org, публікувала спростування цієї антиукраїнської дезінформації, посилаючись на доповідь Незалежної міжнародної комісії ООН 2025 року з розслідування щодо України. Комісія спостерігачів ООН підтвердила російські атаки на цивільних, на транспортні засоби, атаки на авто екстрених служб, що першими надають допомогу в зоні обстрілів, застосування тактики подвійних ударів та не підтвердила атаки ЗСУ на власне населення.

«У доповіді ООН повідомляється, що з липня 2024 року російські війська неодноразово вбивали мирних жителів і завдавали поранення цивільному населенню на ділянках, що тягнуться більш ніж на 100 кілометрів уздовж правого берега Дніпра в Херсонській області, — переказує Stopfake.org. — У доповіді зазначено, що атаки дронів — широкомасштабні, систематичні й здійснюються в рамках скоординованої державної політики Росії [...]».

‍

‍

Кремлівська пропаганда намагається поширювати паніку серед населення, підмішуючи брехню поміж правдивою інформацією: «ЗСУ готуються тікати з Херсону, на всіх виїздах з міста встановлюють антидронові сітки для безпечного відходу», — цитує колаборанта Сальдо пропагандистська «Лєнта.ру».

Насправді причиною закриття доріг антидроновими сітками є безперервні атаки ворожих дронів. Фотожурналіст Іван Антипенко після останньої поїздки у рідний Херсон у серпні 2025 року написав допис про важке становище у місті: 

«Місто тримається з усіх сил на фоні жорсткої реальності. В ній дуже мало місця для романтики. Дрони вбивають мешканців на вулицях, артилерія знищує наші будинки, авіабомби руйнують мости. Колись вони сполучали нас із тим Херсоном, який ми найбільше любили. А сьогодні ми граємо в рулетку на дорогах життя і смерті, аби просто сказати «я вдома»».

‍

Небезпечний мікрорайон

Мікрорайон Херсону Корабел, який в народі називають Островом, найбільше постраждав після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Нині через російські обстріли може залишитись відрізаним від материкової частини міста. 2 серпня 2025 року Росія скинула дві авіабомби на автомобільний міст, що з'єднує мікрорайон Херсона Острів з материковою частиною міста. 

Пропагандисти розповідають, що атаки на міст є підготовкою до битви за Херсон. Росіяни виправдовують удар досягненням військової цілі, мовляв, «ЗСУ перетворили острів на фортецю», тобто військову базу. Буцімто українські військові розмістили на острові операторів дронів та навідників на дахах житлових будинків, встановили мінометні позиції у дворах шкіл, складують військову техніку та боєприпаси в приміщеннях судноремонтного заводу, мінують житлові будинки на Острові.

Доповідають, що після знищення мосту ізолювали український гарнізон на Острові, який повністю перериває логістику українського угрупування й змушує використовувати небезпечні переправи. 

‍

‍

Як розповіло українське онлайн-видання «Українська правда», речник Сил оборони півдня Владислав Волошин у коментарі Укрінформу спростував російську тезу про те, що міст відігравав визначну роль в українській обороні. Він назвав російський удар по мосту терористичним актом, щоб позбавити цивільних мікрорайону Корабел нормального життєзабезпечення. 

Загалом херсонський напрямок є одним з найскладніших через його географічне розташування. Одне з завдань українських оборонців на цьому відтинку фронту — не дати захопити й закріпитися на островах в дельті Дніпра.

Сили оборони Півдня України повідомляють, що за тиждень з 25 по 31 серпня 2025 року ворог сімнадцять разів безрезультатно намагався штурмувати позиції українських захисників в районі Антонівського та Залізничного мостів. Українські військові виявляють і знищують ДРГ, які намагаються закріпитися на острівній зоні.

‍

Ризикована евакуація 

Українська влада після російського удару по мосту розпочала евакуацію мешканців з мікрорайону, поки ще пошкодженим мостом можна було проїхати. Це єдиний автомобільний міст до мікрорайону, з усіх боків оточеного водою.

‍

‍

Після ударів по мосту пропаганда намагалася дискредитувати евакуацію з Острова, щоб сіяти розбрат, паніку й недовіру до влади. «Влада Херсону наполягає на евакуації, хоча не здатна її організувати», — писало пропагандистське видання «Украина.ру». 

‍

‍

Колаборант Сальдо розповідав російським медіа, що місцевим з Острова доводиться евакуюватися пішки. А пенсіонерам без власного авто, щоб дістатись до офіційного пункту збору, доводиться віддавати місячну пенсію. Евакуаційний маршрут, мовляв, проходить найнебезпечнішою дорогою, «котру ЗСУ використовують для своїх потреб і котра, звичайно, постійно обстрілюється ПС РФ». На тих, хто дістається до місця призначення, чекають «переповнені бараки та жебрацькі виплати». Тому, переконує пропагандистське видання, найперспективніше для місцевих, попри небезпеку обстрілів, чекати на звільнення від влади «київського режиму».

Українське онлайн-медіа «Радіо Свобода» в рубриці «Новини Приазовʼя» повідомляло з посиланням на місцеву владу, що людей вивозили до рідних в інші райони Херсону, в тимчасовий комфортний для проживання прихисток, або ж евакуювали до більш безпечних регіонів України.

‍

‍

Український фотограф Станіслав Остроус допомагав волонтерам евакуювати мешканців з Острова й знімав процес евакуації. У коментарі для УАПФ він спростував російську дезінформацію про погану організацію порятунку людей і поділився подробицями того, як це відбувалося.

«Я працював разом з волонтерами, які вивозили літніх та малорухливих людей, тих, хто не може пересуватись без сторонньої допомоги, — запевняю вас, що ніхто ніяких грошей за це не брав. Вивозили людей з ризиком для власного життя по єдиній можливій дорозі, пошкодженим внаслідок російських ударів КАБами мостом, іншої дороги з Острова не існує, — розповідає фотограф. — Є ще залізничний міст, але автівкою там не проїдеш, там навіть пішки не кожен наважиться ходити. Тож лежачих і малорухливих вивозили адресно броньованими бусами, а для всіх інших був маршрут від зупинки на Острівському ринку через міст, а далі вже іншими автобусами по місту, там працювали й військові, й волонтери. Єдина різниця в тому, що людям треба було самим прийти на ту зупинку».

‍

Станом на 5 вересня 2025 року, за даними Херсонської міської військової адміністрації, з мікрорайону Корабел евакуювали всіх дітей, там залишається 220 дорослих, повідомила «Українська правда».

Російська пропаганда не полишає спроби перетворити прифронтові українські території на середовище, де місцеве населення не знатиме, кому довіряти. Адже мета пропаганди — вплинути на почуття людей, посіяти паніку, змінити мислення так, щоб воно працювало на агресора. Українські фотодокументалісти продовжують фіксувати правду про цю війну попри небезпеку для життя, щоб завадити ворогу втілити його плани.

‍

‍

‍

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей