Міжнародний фотоконкурс Leica Camera Oskar Barnack Award (LOBA) 2026 оголосив переможців. Головну нагороду престижної премії здобув російський фотограф Дамір Файзулін із проєктом «Зберігаючи природу, ми зберігаємо себе», присвяченим горам Дагестану та Північного Кавказу. Це рішення вчергове продемонструвало, що ключові міжнародні інституції продовжують ігнорувати контекст повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України. Лише напередодні оголошення результатів премії черговий російський удар FPV-дроном забрав життя 33 пасажирів автобуса в Краматорську, а днем раніше російська армія убила п’ятьох дітей у Прилуках. На тлі щоденних воєнних злочинів, які фіксують українські документалісти, журі премії відзначає головним призом проєкт, що романтизує регіон країни-агресорки.
Подібні скандали навколо премії LOBA виникають уже не вперше: раніше фотоспільнота домоглася вилучення з короткого списку серії Валерія Мельникова — працівника пропагандистського медіа МІА «Россия сегодня», який знімав окупований і знищений росіянами Маріуполь. Тоді з’явилась надія, що журі премії нарешті врахує критичну важливість контексту й перестане надавати майданчик авторам, які нормалізують агресію.
Проте нинішнє рішення свідчить про протилежне. Куратори та журі Leica вбачають у серії про Дагестан «нейтральний культурний жест», захоплюючись тим, як автор фіксує «втрату автентичності» та «гармонію з природою». За цією красивою картинкою маскується відверта маніпуляція — підміна воєнних злочинів затишним міфом про «глибинну Росію», ігнорування багатовікового колоніального тиску на етнічні народи Кавказу, яких агресор використовує як гарматне м'ясо у війні проти України, та свідоме розмивання межі між злочинцем і жертвою.
Офіційне формулювання, з яким російському фотографу присудили премію LOBA, говорить про «фіксацію взаємозв'язку між людиною і навколишнім середовищем», проте Українська асоціація професійних фотографів наголошує, що в сучасній документалістиці форма не може бути відірвана від реальності.
Українська фотоспільнота закликає міжнародні конкурси переглянути свої етичні стандарти, припинити інституційну нормалізацію російських авторів і надати реальний підтримувальний простір голосам українських документалістів, які щодня фіксують правду на місцях злочинів.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Літературна редакторка: Юлія Футей
