Постійні ракетно-дронові удари російської армії перетворили Одесу на прифронтове місто. Його, а також Ізмаїл, Чорноморськ, Кілію та інші населені пункти Одеської області внесли до переліку територій бойових дій. Повітряні атаки на Одещині йдуть в унісон з атаками інформаційними. На нові події та контексти пропагандисти накладають старі кремлівські наративи. Зокрема, російська армія знищує цивільні мости, портову та енергетичну інфраструктуру в регіоні, буцімто виключно «у відповідь» та з примусу.
Війна на морі
На рубежі 2025–26 років значно почастішали російські атаки на порти й судна у Чорному морі. Для прикладу, 12 та 13 грудня 2025 року під час масованої атаки на Одещину росіяни пошкодили два цивільних судна під іноземним прапором. Пропаганда повсякчас виправдовує знищення портової інфраструктури, називаючи її «воєнною», а цивільні судна «піратськими з військовим вантажем для ЗСУ».
Через порти, мовляв, приходять вантажі НАТО, в Одесі повно іноземних воєнних баз, де планують терористичні операції, готують українських диверсантів і збирають катери-дрони для ударів по цивільних суднах у Чорному морі.
Свій тіньовий флот росіяни, навпаки, називають «цивільними суднами». Пропагандистська «Лента.ру» пише: «Якщо Україна буде продовжувати порушувати конвенції та домовленості, а також займатися піратством проти російських суден, ЗС РФ будуть змушені завдавати ударів в сторону Одеси, великого логістичного центру, звідки надходить зброя». Мовляв, Росія змушена реагувати «на злочинні дії київського режиму», яким управляють британські та французькі куратори.
Водночас тіньовий флот РФ нараховує понад тисячу застарілих танкерів. Вони допомагають Росії обходити західні санкції та заробляти на експорті нафти, доставляючи її в основному до КНР та Індії. Це живить «військову машину» Росії, повідомляє Головне управління розвідки МО України.
Наратив про те, що Україна нібито керується західними країнами, тобто про «зовнішнє управління», просуває тезу про неспроможність України функціонувати незалежно, в тому числі й від європейських грошей. Саме тому Росія намагається позбавити Україну західної допомоги, бо вірить, що без неї Україна довго не протримається. Росіяни від початку повномасштабної війни стверджують, що Україна не здатна сама проводити вдалі спецоперації й загалом воювати, тобто пропаганда працює на применшення заслуг СБУ та інших українських спецслужб.
Міст у Маяках
Особливого резонансу набули удари по транспортній інфраструктурі Одещини, а саме по мосту біля населеного пункту Маяки. Це далеко не перші удари по цьому мосту, проте у грудні 2025 року такі удари відчутно посилилися. До цього росіяни систематично руйнували автомобільно-залізничний міст у Затоці. Зараз російська армія зосередилась на мосту в Маяках, розташованому по інший бік Дністровського лиману.
Під час однієї з російських атак 18 грудня російський удар прийшовся по автівці, яка рухалася мостом. Внаслідок цього загинула жінка, а трьох її дітей госпіталізували з пораненнями. Рух мостом був ускладнений. У містах на півдні Одещини спостерігався нетривалий ажіотаж у супермаркетах.
Росіяни розгорнули цілу пропагандистську кампанію, щоб нагнітати ситуацію та залякувати населення регіону. Розповіді про «кризу», «колапс» у Бессарабії, з яких не буде порятунку, йдуть паралельно з розповідями про відмінність між цим регіоном і рештою України. Мовляв, зв'язок між цими територіями й так був слабким протягом усієї історії незалежної України. Тому нібито київська влада сама спровокувала кризу на території південної частини Одещини.
Міст у Маяках — ключова переправа через річку Дністер і головна дорога до південної частини регіону поблизу пункту пропуску з Молдовою. Росіяни не приховують бажання ізолювати цей регіон і створити кризу для близько сотні тисяч його мешканців. Адже тоді добиратися по населених пунктів Бессарабії буде складно. Водночас на півдні Одещини знаходяться порти й пункти пропуску через державний кордон, а отже, знищення мосту може загрожувати кризою для економіки регіону. Українська влада вже розробляє альтернативні рішення щодо можливих шляхів пересування та проводить переговори з Молдовою.
Радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Антон Гулідін розповідає, що Бессарабія — регіон складний, етнічно різноманітний, економічно вразливий, з високою концентрацією російських інтересів, водночас стратегічно важливий. Присутність поруч регіону Придністров'я з його сепаратистським псевдодержавним утворенням ставить під загрозу національну безпеку України, якщо регіон опиниться у блокаді.
«Особливо небезпечною цю ситуацію робить фактор Придністров’я. На території невизнаного анклаву роками перебуває російський військовий контингент — оперативна група військ РФ та так звані «миротворці», загальною чисельністю близько 1,5 тисячі осіб, із доступом до складів боєприпасів у Колбасній. Це постійний військовий плацдарм Росії в тилу України, за десятки кілометрів від Бессарабії», — каже Антон Гулідін.
На його думку, зараз потрібно зосередитися на стабілізації логістичної інфраструктури, координувати дії з сусідньою Молдовою, важлива реальна присутність України в регіоні, а також політичний, дипломатичний і безпековий тиск на Придністров'я.
Зима в Одесі
Осінь-зима на зламі 2025–26 років принесла українцям і українській владі нові випробування у вигляді посилених російських обстрілів інфраструктури, зокрема критичної. 12 та 13 грудня 2025 року російська армія масовано вдарила по енергосистемі на півдні України. Найбільше від російської атаки дісталося Одесі: знеструмило більшу частину міста, мешканці залишилися без електротранспорту, водо- й теплопостачання. Проте вночі 14 грудня росіяни продовжили атаки по енергетиці регіону.
Сайт для перевірки фактів Stopfake.org розповідав, як після масованого обстрілу 13 грудня в мережі масово ширилися фотографії зануреної у темряву Одеси задля емоційного впливу на людей. Фактчекери з’ясували, що апокаліптичні кадри міста після обстрілу фейкові та згенеровані ШІ. На підробку вказали кілька інструментів з розпізнавання, некоректно згенерована архітектура міста і нереалістичне місячне освітлення відповідно до його фази у ту ніч.
Справжня ж Одеса у темряві з'явилася на світлинах українських документалістів у перший же вечір блекауту. Зокрема кадрами з Одеси поділився місцевий фотокореспондент інтернет-видання «Думская.нет» Олександр Гіманов. Фотограф розповів Українській асоціації професійних фотографів, як живе місто та його мешканці після тривалого знеструмлення:
«Вже більше місяця минуло з дня, коли російські терористи влаштували масштабний блекаут, який занурив у темряву майже все місто. Досі не ходить комунальний електротранспорт. На маршрути вийшли автобуси: в тому числі і ті, які нашому місту передали інші обласні центри, зокрема Львів, Полтава, Миколаїв тощо. Майже кожної доби ворог обстрілює енергетичну інфраструктуру в Одеській області: так само як і в багатьох інших регіонах нашої країни. Енергетики роблять неможливе, але сили не рівні».
Проросійські вкиди про «колапс, з якого не буде порятунку» й фейкові зображення разом із посиленням обстрілів спрямовані розпалити протестні настрої серед населення, в яких росіяни вбачають можливість перемогти у війні. Тому російська пропаганда намагається переконати українців, що вони ці обстріли заслужили за ескалацію на морі. Пропаганда пророкує Одесі масові бунти через холод і голод із встановленням наметів і захопленням адмінбудівель.
Проте зумисні російські удари по цивільній інфраструктурі України — це воєнний злочин. Особливо ті безпрецедентні руйнування енергооб’єктів у морози до мінус п'ятнадцяти, які прийшли в Україну в січні 2026 року.
«Переважна більшість одеситів прекрасно розуміють, хто є першопричиною відсутності світла. За минулий місяць на моїй памʼяті мешканці багатоповерхівок перекривали дорогу десь пʼять разів», — розповідає фотокореспондент Олександр Гіманов.
Зараз надзвичайно важлива правдива комунікація влади з населенням і чітка інструкція від влади кожній людині. А також реальна допомога тим, хто її потребує. Адже від реакції українців на ситуацію з енергетикою залежить національна безпека.
На думку російських блогерів-«експертів», «новий Майдан» може посприяти так званому «звільненню» Одеси російською армією. Мовляв, у місті багато підпільників, які допомагають російській розвідці й чекають звільнення міста. А за умови, що Росія буде готова зайняти місто фізично, адміністрація США, буцімто погодиться віддати Одесу під контроль РФ.
Росіяни сподіваються, що завдяки своїм гібридним діям у 2026 році значно знизиться військова підтримка ЗСУ від європейських країн та США, тому Одеса стане одним з напрямків нового фронту. Проте росіяни мають добре пам'ятати, як у 2014 році одесити відстояли своє місто, а з нею і всю країну, як дали відсіч «руській весні».
«Зараз у більшості світла немає по 14 годин, іноді електрикам вдається повернути світло раніше, іноді стабілізаційні графіки змінюються на аварійні і темрява триває. Місто продовжує жити. Працюють кафе, ресторани, магазини, йдуть концерти, є можливість подивитися кіно або виставу. В крайньому разі ми в будь-який час можемо піти і відпочити біля моря з гарячою кавою, яскравими краєвидами та думками про перемогу», — переповідає Олександр Гіманов.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
%20(750%20x%20360%20%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%81.).png)
