Найчорніша ніч Києва й тиждень російського терору: підсумки атак по Україні

У липні 2025 року Росія здійснила понад 5100 скидань керованих авіабомб по Україні, запустила більш ніж 3800 дронів-камікадзе «Шахед» і майже 260 ракет різних типів, з яких 128 — балістичні. Ці цифри, наведені президентом Володимиром Зеленським, свідчать про стабільно високу інтенсивність російського терору. Тиждень з 28 липня до 4 серпня лише підтвердив: стратегія масованих атак залишається незмінною. Російська армія продовжила комбіновані удари дронами й ракетами, які призвели до загибелі десятків людей, поранень сотень цивільних і руйнування інфраструктури в різних регіонах країни. На тлі цих ударів Україна продовжує боронити не лише свою територію, а й безпеку всієї Європи.

‍

У ніч з 28 на 29 липня Росія атакувала Україну дронами, ракетами «Іскандер» і авіабомбами. Загинули щонайменше 28 людей, серед них 16 — унаслідок удару по колонії в Запорізькій області, в Кам’янському загинула вагітна жінка, а ще кілька цивільних постраждали на Дніпропетровщині.

30 липня російська армія вдарила по цивільному підприємству в селищі Васищеве на Харківщині, унаслідок чого загинув чоловік і ще семеро людей постраждали, зокрема й двоє рятувальників. 

31 липня російська армія вдарила по середмістю Краматорська, зруйнувавши частину п’ятиповерхівки та спричинивши масштабну пожежу. Загинули щонайменше четверо людей, ще 13 отримали поранення.

У ніч на 2 серпня Україна завдала серії точкових ударів по військових та енергетичних об’єктах у Росії — зокрема по нафтопереробних підприємствах у Рязанській, Самарській і Воронезькій областях, заводах у Пензі та авіабазі в Приморсько-Ахтарську. За даними російських джерел, щонайменше троє людей загинули, зокрема один — від уламків дрона в Самарі. Таким чином 2 серпня стало днем української відповіді на попередні російські удари, спрямованої на критичні об’єкти на території ворога.

У ніч на 3 серпня росіяни завдали ракетного удару по житловому району Миколаєва. Постраждали семеро людей, зокрема трьох чоловіків госпіталізували. Пошкоджено будинки, автівки, крамницю та відділення пошти.  

У ніч на 4 серпня російські окупанти знову атакували Одещину ударними безпілотниками. Внаслідок влучань виникли масштабні пожежі, які вдалося оперативно ліквідувати спільними зусиллями рятувальників і місцевих добровольців. Найбільших руйнувань зазнала територія радіоринку — вогонь знищив десятки торговельних павільйонів із побутовою технікою та електронікою. Також горів незаселений гуртожиток.

‍

Найчорніша ніч Києва: атака 31 липня забрала життя 31 людини, зокрема п’ятьох дітей

У ніч на 31 липня російські війська здійснили одну з наймасштабніших атак на столицю України з початку повномасштабного вторгнення. Під прицілом опинився Київ і низка інших регіонів — Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Миколаївська і Київська області. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

‍

‍

Атака розпочалася ще ввечері 30 липня й тривала до ранку. За інформацією Повітряних сил, загалом було запущено 309 дронів-камікадзе «Шахед» та 8 крилатих ракет. Українська ППО змогла знищити або подавити засобами РЕБ 288 дронів і три крилаті ракети «Іскандер-К», однак п’ять ракет влучили у ціль.

Одне з цих влучань — у багатоповерхівку у Святошинському районі Києва, де загинуло найбільше людей. Ще в 12 локаціях по місту зафіксовані прямі влучання дронів, а уламки збитих БПЛА впали на принаймні 19 об’єктів.

‍

‍

Внаслідок атаки загинула щонайменше 31 людина, серед них — п’ятеро дітей. Наймолодшій було всього два роки. За словами керівника КМВА Тимура Ткаченка, переважна більшість загиблих перебували саме в зруйнованому будинку у Святошинському районі.

‍

‍

Серед загиблих — шестирічний хлопчик і його мама. Ще одна дитина, яка померла згодом, стала п’ятою підтвердженою жертвою серед неповнолітніх. «Мої співчуття всім рідним та близьким», — написав президент Зеленський.

Рятувальники працювали на місці трагедії до ранку 1 серпня. З-під завалів вдалося дістали тіла 10 загиблих, серед них — дворічна дитина. Роботи тривали понад добу, адже за даними МВС, під уламками могли залишатися до десяти людей.

‍

‍

Одне з найзворушливіших свідчень трагедії — історія 23-річної киянки Вероніки, яку вибуховою хвилею викинуло з дев’ятого поверху. Вона спала в ліжку, коли сталася детонація. «Я чула вибух, а через секунду була на землі», — розповіла дівчина журналістам. Вероніка вижила — з переломом ноги, струсом мозку та психічним шоком, а її батьки загинули.

‍

‍

Загалом у місті постраждало 124 людини, з них щонайменше 30 були госпіталізовані. Серед поранених — десятеро дітей, п’ятеро перебувають у лікарнях. «П’ятимісячна дівчинка — поранена. У неї влучили росіяни», — повідомив Ткаченко. Мер столиці Віталій Кличко підкреслив: це найбільша кількість поранених дітей за одну ніч у Києві за весь час війни.

Трагедію задокументували фотограф Антон Штука та речник ДСНС Києва Павло Петров.

‍

Удар по ринку у  Дружківці

‍

‍

У суботу, 2 серпня, Росія здійснила масований удар по ринку в Дружківці на Донеччині, коли на території перебувало багато людей. У місті пролунало понад  10 вибухів, в результаті чого постраждало семеро осіб.

‍

‍

Як повідомляє поліція, серед постраждалих – шестеро жінок віком від 22 до 71 року та 57-річний чоловік. Безпосередньо на місці атаки було зафіксовано щонайменше вісім влучань. Пошкоджено два житлових будинки, торговий комплекс, три адміністративні будівлі, магазин і дев’ять цивільних автомобілів.

‍

‍

На момент атаки армія РФ використала 13 безпілотників "Герань-2", що спричинило численні руйнування. Як повідомив начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін, відразу після вибухів на місце події прибули рятувальні служби та поліція, зокрема парамедики, які надавали першу допомогу постраждалим та евакуювали людей із небезпечних територій.

‍

‍

Рятувальники ліквідували наслідки вибухів, а також допомогли мешканцям п’ятиповерхового будинку вибратися з приміщень, де були пошкоджені двері. Один із постраждалих отримав медичну допомогу на місці події.

‍

‍

Наслідки трагедії зафіксував фотограф Олег Петрасюк, який є та учасником Української асоціації професійних фотографів.

‍

‍

‍

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар