У ніч проти суботи, 17 лютого, Збройні сили України вийшли з Авдіївки, аби уникнути оточення. Невелике промислове місто розташоване за 13 км від Донецька. Майже 10 років росіяни намагались окупувати Авдіївку, і після понад 3100 днів оборони місто таки впало. Сили оборони перейшли на більш вигідні рубежі.

«Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах», — повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він зазначив, що наші воїни гідно виконали свій військовий обов’язок, зробили все можливе для знищення найкращих російських військових частин, а також  завдали ворогу значних втрат у живій силі й техніці.

Міністр оборони Рустем Умеров додав, що рішення берегти людей — правильне, запевнивши:  «Фортифікації — будуємо й посилюємо. Авдіївку — повернемо».

Журналіст «Радіо Свобода» Мар’ян Кушнір встиг побувати у місті напередодні відведення українських військ звідти. Він зазначив, що його вразила кількість керованих авіабомб, яку росіяни щоденно випускали по Авдіївці, зокрема і по бойових позиціях ЗСУ.

Вигляд на Авдіївський коксохімічний завод, на якому тримала оборону українська армія. 29 січня 2024 року. Фото Мар’яна Кушніра

‍

«Дивувало, що поля там всіяні тілами. І тими тілами російські війська закривають свої нори. Будують паркани і так далі. І зовсім не дивно, що з такою кількістю тіл, стираючи шість бойових бригад, російська армія окупує містечко Авдіївка», — зауважив документаліст.

Військовослужбовці роти ударних БпЛА 47 окремої механізованої бригади неподалік Авдіївки. 29 січня 2024 року. Фото Мар’яна Кушніра

‍

Авдіївка була останньою оборонною лінією ЗСУ на фронті, що не змінювалася з 2014 року. Всі ці роки Авдіївку утримували українські війська. Незважаючи на  близькість до лінії фронту, місто останні роки розвивалося та економічно зростало. Під час повномасштабного вторгнення більшість мешканців виїхала, а саме місто перетворилось на руїну через постійні російські обстріли та бомбардування.

Зруйнований коксохімічний завод в Авдіївці. 15 лютого 2024 року. Фото Влади та Костянтина Ліберових

‍

«Таку інтенсивність обстрілів, як в Авдіївці, ми бачили хіба що в Бахмуті в останні дні оборони міста», — розповідає документальна фотографка Влада Ліберова. Вона разом з чоловіком Костянтином знімала Авдіївку буквально за 2-3 дні до відступу українських військ. Влада каже, що в Авдіївці активніше працювала російська авіація. На їхніх очах по коксохімічному заводу вдарили дві авіабомби, посипався пакет градів і ствольна артилерія. Документалістка пригадує, що вже у грудні 2023 року, коли вони з чоловіком знімали Авдіївку, дорога до міста й околиць обстрілювалась і «тоді вже було зрозуміло, що ситуація погіршується».

Околиці Авдіївки напередодні виведення українських військ з міста. 14 лютого 2024 року. Фото Влади та Костянтина Ліберових

‍

Нагадаємо, велика кривава битва за Авдіївку тривала чотири місяці. 10 жовтня 2023 року російська армія почала потужний наступ на Авдіївку, намагаючись вибити українські сили. Тоді ситуацію у місті зняв український фотограф Олег Пальчик.

На початку лютого ситуація стала критичною і росіянам майже вдалось перерізати шляхи постачання захисників міста.

‍

Проєкт реалізовується завдяки підтримці IWM Documenting Ukraine.

‍

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Віра Лабич
Більдредактор: В'ячеслав Ратинський
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар