Українські та міжнародні фотодокументалісти, які розповідають світу правду про події війни, від самого початку перебувають під прицілом російської армії. Кремлівська пропаганда називає документалістів «найманцями», «пропагандистами», атакуючи їх на дорогах, у бліндажах та у прифронтових готелях, де зазвичай розміщується преса.
3 жовтня 2025 року медійна спільнота отримала трагічну звістку про загибель французького фоторепортера Антоні Лаллікана й тяжке поранення українського фотожурналіста Георгія Іванченка поблизу Дружківки на Донеччині. Українська асоціація професійних фотографів проаналізувала, як російські пропагандистські медіа та пабліки висвітлювали атаку на медійників.
Більшість проросійських медіа публікували новину без згадки, чий саме дрон атакував журналістів. Вони використовували такі фрази, як «стався нещасний випадок», «став жертвою FPV-дрона». При цьому новини містили маніпуляції для виправдання агресії проти медійників.
Наприклад, пропагандистське медіа «Газета.ру» в тексті новини про атаку на медійників замовчує походження дрона. Цитуючи упередженого експерта Родіона Мірошника, занесеного до реєстру зрадників руху «ЧЕСНО», медіа намагається відвернути увагу від злочину російської армії, звинувачуючи ЗСУ.
В кінці березня посол з особливих доручень МЗС РФ з питань злочинів київського режиму Родіон Мірошник заявив, що Збройні сили України цілеспрямовано б'ють по журналістах, які висвітлюють події в зоні проведення спеціальної воєнної операції».
Днями стали відомі перші подробиці російської дронової атаки на медійників. Їх оприлюднила міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF), повідомляє Центр прав людини «ZMINA». Ця інформація спростовує російську дезінформацію, яка дискредитує ЗСУ.
Згідно з оприлюдненою інформацією, це був навмисний удар російським FPV-дроном, який стався біля села Комишуваха Краматорського району. Журналісти працювали над висвітленням будівництва укріплень. Вони перебували разом з українським військовими з 4 окремої важкої механізованої бригади.
Згідно з даними RSF, територія, де перебували журналісти, не є прифронтовою, адже знаходиться за двадцять кілометрів від фронту. Вони були у спецспорядженні, з камерами та виконували вказівки військових. Місцевість була відкритою, а їхнє авто знаходилось за кілька сотень метрів від них. В той трагічний ранок їм довелося, як повідомили RSF, кілька разів ховатися в укриття через присутність безпілотників у цьому районі. Близько 9:30 російський безпілотник вдарив по журналістах, спочатку облетівши їх. Антоні Лаллікан помер на місці, Георгій отримав серйозне поранення. Це був безпілотник типу FPV (First Person View) — невеликий літальний апарат, який оснащується вибухівкою та камерою. Вона передає зображення оператору в режимі реального часу.
Фото Георгія Іванченка
Григорій Іванченко написав свою першу публікацію в лікарні після операції:
«Це був прицільний удар FPV дроном. Я живий. Ногу відрізали. Найближчий друг, брат і вчитель, Ентоні Лаллікан (@antonilallican), мертвий. Наші з тобою відрядження були неповторні. Ти був неповторний. Мені боляче через те, що так сталось, і я глибоко співчуваю всім рідним та близьким».
Фото Владислава Краснощока
Деякі російські медіа та телеграм-канали акцентували на тому, що журналісти супроводжували українських військових, звинувачуючи журналістів у власній загибелі та пораненні. Кремлівська пропаганда намагається залякати всіх, хто йде шляхом встановлення справедливості у цій війні.
«Французький журналіст поїхав на передову разом із ЗСУ і загинув від удару дрона. Фоторепортер Антоні Лаллікан вирішив супроводжувати ЗСУшників у ДНР. Поблизу Дружківки їхня група потрапила під вогонь ЗС РФ. Про втрати ЗСУшників не повідомляється. Відомо, що фотожурналіст, котрий був поруч з ними, загинув, ще один його київський колега поранений».
Насправді, за даними організації «Репортери без кордонів» (RSF), крім загиблого французького журналіста й пораненого українського фотодокументаліста, на місці перебували цивільні особи, пов’язані з фортифікаційними роботами, троє з яких були також поранені.
Ось як у виданні The Kyiv Independent описала напад на фотожурналістів зі слів Георгія Іванченка Ольга Ковальова, його колега:
«Вони знімали будівництво фортифікаційних споруд — відносно далеко від лінії зіткнення. Кілька разів лунали попередження про безпілотники. Хлопці спускалися в бліндаж, щоб перечекати, доки знову стане безпечно, — розповіла Kyiv Independent Ольга Ковальова, близька подруга та колега Георгія. — Коли вони вже обговорювали повернення, побачили дрон, що кружляв над позицією. Раптом він розвернувся й полетів прямо на них. Джордж упав на землю і зрозумів, що поранений. Це було пряме влучання в Антоні — він загинув миттєво».
Фото Олександра Качури
Декілька проросійських блогерів і телеграм-каналів назвали журналістів «пропагандистами».
«При атаці ЗСУ у Дружківці був убитий французький пропагандист Лаллікан, українець із Kyiv Independent отримав поранення».
«При ударі по ЗСУ у Дружківці вбитий французький пропагандист Антоні Лаллікан і його колега з Kyiv Independent поранений. Про удар дрона повідомляє 4 окрема важка механізована бригада ЗСУ, котру супроводжували пропагандисти».
Це типовий приклад російської дезінформації, коли брехня підмішується між правдивою інформацією. Ці брехливі твердження мають на меті дискредитувати роботу медійників та виправдати подальшу агресію у їхній бік.
«Я знала, що вони їдуть на Донеччину й розуміла, що це дуже небезпечно. Ми всі усвідомлюємо ризики — але все одно робимо цю роботу. Бо чи маємо ми інший вибір?» — говорить Ольга Ковальова у Kyiv Independent.
Фото Тараса Федоренка
«Репортери без кордонів» (RSF) розповідають, 4 жовтня у телеграм-каналі підрозділу російських «добровольчих» операторів безпілотників «Судоплатов» з'явилася публікація, в якій росіяни закликають систематично цілитися у лобове скло військових авто, які проїжджають у цій місцевості. Цей підрозділ відомий своїм поширенням відео атак дронів.
«Допис доповнений відкритою погрозою: «PS: якщо французький "журналіст", який вербував іноземних найманців для Збройних сил України, перебуває у військовому транспорті, також цільтеся у лобове скло!»», — переповідає «ZMINA»
Як розповідала Українська асоціація професійних фотографів, обидва фотожурналісти від самого початку війни працювали над висвітленням подій у найбільш постраждалих від війни регіонах. Харківський фотожурналіст Георгій Іванченко від лютого 2022 року працює вільним репортером у сфері документальної та репортажної фотографії. Він співпрацював з такими інформагенціями, як Associated Press та European Pressphoto Agency. До війни в Україні Антоні Лаллікан висвітлював соціальні теми у зонах конфліктів по всьому світу, співпрацював з відомими міжнародними медіа.
Європейська та Міжнародна федерації журналістів назвали загибель французького журналіста першим випадком, що стався внаслідок зльоту безпілотника в Україні. За підрахунками Інституту масової інформації Лаллікан — 112-й вбитий внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну медійник.
Українські та французькі спеціалізовані органи розпочали розслідування вбивства журналіста. Французька національна антитерористична прокуратура розслідує загибель журналіста за фактом воєнного злочину.
«Незалежні журналісти ризикують усім — своїм життям, своїми кінцівками — щоб документувати цю війну, працюючи пліч-о-пліч із військовими. Але вони не мають жодного захисту чи підтримки від держави. Коли я була поранена, це стало — і досі залишається — виключно моєю проблемою, проблемою моєї родини та друзів, які допомагали й підтримували. Тепер Джордж переживає те саме», — підсумувала Ольга Ковальова розмову для The Kyiv Independent.
Фото Владислава Краснощока
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
.png)
