Що таке безпека в країні, де йде війна? Саме з цього запитання починається документальний проєкт Ані Царук — однієї з фіналісток нашої щорічної грантової підтримки. Після років життя за кордоном вона повертається в Україну з камерою, аби побачити свою Батьківщину такою, якою вона є зараз — не лише через призму втрат, а й крізь повсякденне життя, гідність і стійкість людей. Її проєкт «Сподіваюсь, твоя сімʼя в безпеці.» — це візуальне дослідження болю, любові, турботи та прагнення до свободи, які співіснують у щоденній українській реальності.

«Сподіваюсь, твоя сімʼя в безпеці»

Я чула ці слова безліч разів із початку повномасштабного російського вторгнення і досі не знаю, як на них відповідати. Чим є безпека в країні, де йде війна?

Народившись і виросши в Україні, дев’ять років тому я переїхала за кордон. Відтоді я ніколи не відчувала такого сильного бажання повернутися, як сьогодні. Побачити, як змінилася моя Батьківщина. Поглянути за межі спрощеного образу, який часто створюють медіа, зображуючи українців виключно як жертв, що потрапили у пастку трагічних обставин. Якою є моя Україна сьогодні?

Фото Ані Царук

Я не знаходжу слів і шукаю візуальні підказки. Вікно, пошкоджене від ракетного удару, окопи, де мій батько проходив військову підготовку, весільний костюм і жалобні хустки, що висять поруч на ринку. Чую, що брат нашої сусідки загинув на фронті, а мій дядько мобілізувався. Бачу чорно-білу фотографію друга дитинства на алеї полеглих героїв.

Смерть тут на кожному кроці, і водночас — життя. Переповнений у неділю міський пляж, новонароджене дитя подруги, бабусин сад. Українці закохуються, адоптують собак, займаються волонтерством і святкують дні народження. Любов, радість та краса тут співіснують з величезним болем і трагедією. Я бачу свій народ у його стійкості, гідності та невимовному прагненні до свободи.

Фото Ані Царук

У моїй країні, сповненій травм і розірваній війною, я відчуваю себе такою живою, як ніде більше. Я в небезпеці через російські ракети над головою. Я в безпеці, бо тут мій дім.

Аня Царук — українська фотографка, яка живе та працює в Берліні. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну головними темами її творчості стали ідентичність, травма, міграція та спільнота. За допомогою фотографії вона прагне привернути увагу до війни в рідній країні, а також вшанувати стійкість і силу людей, яких ця війна торкнулася.

Соцмережі авторки: Instagram