29 травня — офіційний день створення батальйону спеціального призначення «Донбас». Саме в цей час у 2014 році підрозділ офіційно увійшов до складу Національної гвардії України. Це один із перших і найвідоміших добровольчих формувань в Україні. Підрозділ пройшов через найгарячіші точки на сході України, його бійці брали участь у звільненні Донеччини та запеклих боях під Іловайськом.
Український фотограф і військовий Яків Ляшенко впродовж останніх двох років документує життя та роботу бійців батальйону спеціального призначення «Донбас». На його світлинах — портрети та побут військових, які сьогодні тримають оборону на одному із найскладніших напрямків фронту — у Часовому Яру та його околицях.
«Я фотографую, щоб про батальйон пам’ятали»
Добровольчий батальйон, а сьогодні батальйон спеціального призначення «Донбас» 18 Словʼянської бригади Національної гвардії України, був створений у 2014 році. Бійці підрозділу були у боях в Пісках, Авдіївці, Дебальцевім, Іловайську та багатьох інших гарячих точках на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення батальйон обороняв Донецьку та Луганську області, а також брав участь у Харківській наступальній операції. Військові батальйону звільняли, зокрема, Волохів Яр, Зарічне та Куп’янськ.
«Впродовж останніх років батальйон «Донбас» тримає позиції на одній із найгарячіших ділянок фронту — у Часовому Яру та на підступах до міста. Завдяки бійцям підрозділу місто не здається. Я фотографую, щоб про батальйон пам’ятали», — говорить український фотограф і військовий Яків Ляшенко.
Він долучився до батальйону у 2024 році й займається його медійною частиною.
«До мене у підрозділі медійним напрямком опікувались люди, які не мали фаху фотографа. Відповідно у батальйону немає багато світлин, зокрема із часу проведення антитерористичної операції, — розповідає Ляшенко. — У сучасному світі події, не зафіксовані на фотографіях, наче і не існували».
Яків Ляшенко каже, що перебування у складі батальйону приносить багато переваг для фотографа. Приміром, не треба витрачати час на встановлення контакту з військовими.
«Я постійно серед своїх: знаю багатьох людей, а вони знають мене. Виникає справжній момент довіри. Бійці сприймають мене як частину команди, а не як чужинця, який приїхав зробити кілька кадрів для звіту чи для медіа, — пояснює Ляшенко. — Я намагаюсь показувати усе так, як є, незалежно від того, чи знімаю на полігоні, чи на бойових позиціях. Я не роблю постановних кадрів, не режисую зйомки, а намагаюся спіймати вдалі моменти».
Більшість зйомок Яків Ляшенко публікує, проте є кадри, відзняті «на потім» — з міркувань безпеки їх поки не можна поширювати.
«Сонце України встає на Донбасі»
Попри те що війна стає технологічнішою, піхота залишається основою батальйону. Втім сьогодні фотографувати піхотинців у бойових умовах дуже складно через високу інтенсивність бойових дій, масове використання дронів і роботу артилерії.
«Нещодавно я фотографував роботу міномета. Провів там чотири доби, оскільки не було можливості виїхати раніше, — пригадує Яків Ляшенко. — У сьогоднішніх умовах, щоб виїхати з бойових позицій, інколи доводиться чекати мінімум тиждень».
Війна, яка відбувається зараз, вже не така, як була ще на початку 2022 року, і тим паче у 2014-му. Усе кардинально змінилося завдяки технологіям і новій тактиці з обох сторін. Відбулися зміни і в батальйоні спеціального призначення «Донбас». Проте неофіційним девізом підрозділу залишається вислів «Сонце України встає на Донбасі» та символізує, що боротьба за територіальну цілісність держави почалася саме зі сходу. Попри те, що батальйон є регулярною частиною, у нього зберігається високий відсоток бійців за рекрутингом. Люди свідомо йдуть саме сюди заради бойового досвіду командирів і репутації підрозділу.
Яків Ляшенко познайомився з бійцем, який служив у батальйоні ще з 2014 року.
«У нас був військовий ще з першого складу «Донбасу». Він пройшов Іловайськ, був у полоні. Ми з ним разом їздили у Часів Яр. У нього були дуже втомлені очі, у ньому відчувався глибокий вплив війни, — говорить Ляшенко. — Він познайомився з дівчиною, закохався і звільнився з військової служби».
«У нас кожного дня нова історія»
На світлинах Якова Ляшенка багато портретів військових з батальйону «Донбас». Він також записує з ними невеликі відео. Фотограф розповідає, що намагається цінувати кожен момент спілкування з бійцями.
«Бійці часто просять фотографії, які їм роблю, — це історія та пам’ять, — ділиться Яків Ляшенко. — У нас є сімейна пара — військовий Сатана та медикиня Панда, які познайомились на службі. Під час бойового виходу Сатані відірвало руку. Панда, попри власне поранення, зуміла врятувати його і себе, — розповідає Яків Ляшенко. — У лікарні боєць освідчився і вони одружились. Сатана пройшов реабілітацію, протезування і залишився у підрозділі».
Яків Ляшенко додає, що у Панди вся сім’я в армії. Її два сини з попереднього шлюбу теж воюють.
Яків Ляшенко зараз багато фотографує побут військових. Рутина — це також частина війни, яку варто документувати. Для себе знімає пейзажі та людей Донеччини на плівку. Сьогодні багато говорять про те, що фотографії з війни стали однотипними, а сюжети — постійно повторюються.
«Можливо, з точки зору медіа, така теза працює. Натомість, якщо говорити про документування життя батальйону, то у нас кожного дня нова історія, — відповідає на це Яків Ляшенко. — Ми більш ніж два роки стоїмо в Часовому Яру. Це дуже складний напрямок, але він тримається завдяки бійцям батальйону «Донбас». Тому я впевнений, що про батальйон варто розповідати».
Матеріал створено за підтримки програми Британської Ради «Гранти для розвитку креативної економіки»
Яків Ляшенко — український фотограф з Харкова. Професійну кар'єру почав у 2012 році. Після початку повномасштабного вторгнення, працював фіксером для відомих фотографів і паралельно документував події вторгнення Росії на територію України. Наразі фотожурналіст-фрілансер в EPA Agency.
Соціальні мережі фотографа: Instagram, Facebook.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катерина Москалюк
Більдредактор: Владислав Краснощок
Літератрна редакторка: Юлія Футей
