Український фотограф Станіслав Остроус поспілкувався із майстрами та інженерами херсонських котелень, розташованих у найнебезпечніших районах міста. Незважаючи на повені, обстріли та постійний холод у приміщеннях, ці люди продовжують дарувати тепло іншим.
Місто Херсон розташоване впритул до лінії фронту, а окремі його райони перебувають під постійними обстрілами. Проте навіть там продовжують жити й працювати люди. Український фотограф Станіслав Остроус вчергове приїхав у рідне місто, щоб записати історії працівників херсонських котелень. «Люди працюють, щоб забезпечити теплом декількох жителів, які не змогли чи не захотіли виїхати з рідних домівок. Щиро захоплююсь їхньою працею та відданістю», — говорить фотограф.
Станіслав Станіславович Кшановський
Наразі одна із котелень — так звана «Острівська», припиняє свою роботу. Російські війська пошкодили міст через річку Кошову і до котельні просто неможливо дістатися, не кажучи про повноцінну роботу. Цілий район міста опинився під загрозою ізоляції. Зараз там триває евакуація, у першу чергу вивозять маломобільних, літніх та людей з інвалідністю.
Майстер «Острівської» котельні Станіслав Станіславович Кшановський обслуговує котельню з 2022 року. Прийшов туди одразу після звільнення міста від російських окупаційних військ.
Острів — один із найнебезпечніших районів міста, оскільки розташований поруч із лінією зіткнення, яка проходить по Дніпру. У грудні 2022 року котельня знову почала забезпечувати район теплом. Люди працювали без вихідних протягом місяця, щоб підготувати котельню до опалювального сезону — пробили нову свердловину, запустили два котли, один з яких працює на повну потужність, другий — аварійний, працює на 30 відсотків. Майстер котельні говорить, що головна проблема — це нестача працівників і перебої з енергопостачанням. «Як тільки «прилітає» на цегельний завод, звідки ми кинули нову лінію, одразу залишаємось без світла, — ділиться Станіслав Станіславович. — Доводиться вмикати генератор, який «їсть» 93 літри дизеля за годину. Впродовж опалювального сезону ми спалили майже 40 тонн дизпалива. У січні 24 дні працювали виключно на генераторі». Котельня працює під постійними обстрілами, по всій території — численні вирви, перебиті труба та перекриття в малому залі, обсипані плити, сліди від влучання у напрямку котла у головному залі. На щастя, люди не постраждали.
Станіслав Кшановський живе у Херсоні разом з дружиною, яка вже на пенсії, та сином, який працює лікарем в онкоцентрі. Станіслав Станіславович виїхав з будинку в Кіндійці, оскільки це селище в червоній зоні й під постійними обстрілами, та переїхав у квартиру друзів у Північному районі Херсона. Колективом котельні Станіслав Станіславович задоволений. «Мені дуже пощастило, що не потрібно ні над ким стояти.
Усі знають свою роботу й виконують не тільки свої обов’язки, але й інші супутні роботи: ремонтують обладнання, налагоджують верстати, — усміхається майстер котельні. — Потреб багато, наприклад, потрібні утеплювач для труб, мастило, яке немає можливості привезти, бо міст під постійними обстрілами…». На сьогодні міст майже повністю зруйнований.
У котельні вибиті усі шибки, власними зусиллями працівникам вдалося зашити декілька вікон плитами ДСП. «Приїздили волонтери, обіцяли допомогти. Однак так і не повернулись, — розповідає Станіслав Станіславович. — Потрібно майже півтори тисячі квадратів, щоб закрити всі вікна. Проте для нас головне — це захистити вікна хоча б у приміщенні, де найчастіше бувають люди. Без вікон взимку всередині котельні такий же мороз, як і на вулиці, сильні протяги, хіба що зверху нічого не капає».
Під час повені, яка виникла внаслідок підриву дамби на Каховській ГЕС, «Острівну» котельню затопило до другого поверху. Майстер показує чіткі відмітки аж під стелею приміщення, куди досягала вода. Відновлювали, чистили, розбирали й сушили всі двигуни, міняли масло. Щодня працювало по 20 електриків з усіх міських котелень. Котли сильно не постраждали, лише від прильоту зсунуло екрани. Наступний опалювальний сезон планується знову на одному котлі, без резервного, оскільки часу на ремонт до запуску вже немає. «З огляду на оголошену евакуацію мешканців Острова актуальність роботи котельні під великим сумнівом», — говорить Станіслав Остроус.
Станіслав Кшановський ділиться досвідом життя під постійними обстрілами. Він навчився вираховувати, коли закінчиться боєкомплект ворожого танка, ховатись від дронів та просто виживати. «Нещодавно біля труби котельні впав дрон з боєкомплектом, зачепився за гілки й не міг злетіти. Пищав, жужжав, а ми чотири доби чекали доки наші сапери приїдуть і його заберуть», — пригадує майстер.
Ігор Вікторович Корж
Ігор Вікторович Корж працює майстром котельні у Херсоні на вулиці Богородицька, 115. Він розповідає про район, який опалює його котельня. «Більшість людей виїхали. Поблизу котельні ще живуть люди, а далі до порту вже нікого немає, — каже Ігор Вікторович. — Учора на вулиці Лісній бачив молоду жінку, яка одна живе у п’ятиповерховому будинку. Там немає ні світла, ні опалення, ні води, ні газу, але вона там живе». Ігор Корж за освітою енергетик. У 1979 році будував котельню і навіть гадки не мав, що колись туди повернеться. «Війна, роботи немає. Сторожем працювати мені не цікаво, тож погодився на роботу майстра котельні, — розповідає Ігор Вікторович. — Зараз на котельні нове обладнання монтують, багато нової електроніки. У мене персонал — це переважно жінки віком за шістдесят, їм це все не дуже зрозуміло. На старому обладнанні було все інтуїтивно — факел підпалив, у пічку засунув і пішла жара!» На котельні зараз працюють переважно люди пенсійного віку. Багато молодих людей або виїхали, або пішли у військо.
26 січня 2023 року у котельню прилетів «Град», якраз під час вахти Ігоря Вікторовича. «До котельні збіглося все місто — і поліція, і керівництво. Тоді всі вікна «винесло» і їх зашили фанерою. Тепер поставили карбонат, оскільки він амортизує ударну хвилю, але його місцями попробивало уламками, бо навколо постійно щось прилітає. Дрони літають увесь час, — говорить майстер котельні. — На щастя, поки постраждалих немає. Одному співробітнику уламок влучив у спину, але все обійшлося синцем».
Переважна більшість трубопроводів розташована ззовні, тому будь-яке пошкодження може зробити багато біди. Навіть від маленького дрона можуть порватися труби. «Обстріли, прильоти, а люди ходять на роботу і сумлінно працюють. Інакше — ніяк. На таких людях тримається весь Херсон. Будемо працювати далі, запустимо котельню», — говорить Ігор Корж.
Сергій Петрович Козинський
Сергій Петрович Козинський працює майстром котельні у Херсоні на вулиці Гімназичній, 22 з 2003 року. Він пригадує важкі моменти під час окупації міста, про відсутність електрики та водопостачання. З приходом української влади усе більш-менш налагодилось. «Минулого року котельня опалювала 14 будинків, а розрахована на 48. Будинки довкола розбиті, і як буде у цьому опалювальному сезоні — невідомо, — каже майстер. — Багато будинків згоріли, дахи побиті, внутрішні трубопроводи пошкоджені, а мешканців немає».
12 травня 2025 року в котельню влучила міна й пробила дах безпосередньо над кабінетом майстра. Загалом влучань було декілька, як наслідок — перед котельнею вирва, пошкоджений телефонний кабель і прорив у теплотрасі. Довкола котельні все потрощено, а мешканців у районі майже не залишилось. «Найскладніше у нашій роботі — це обстріли, КАБи та ракети. Якщо буде влучання в котельню — не виживе ніхто, — підсумовує Сергій Петрович. — Сховатися немає куди, а тимчасові укриття рятують хіба що від уламків».
Станіслав Остроус — народився 1972 року в Жмеринці, Україна. Почав фотографувати у 2012 році. Член UPHA — Української фотографічної альтернативи та MYPH. Фіналіст Leica Oskar Barnack Award 2025. Учасник основної експозиції фестивалю «Batumi Photodays» (2016 - 2019). Шорт-лист PhotoCULT 2019. Зараз живе і працює в Харкові, Україна.
Соцмережі фотографа: Instagram та Facebook
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Катя Москалюк
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей
Менеджер сайту: Владислав Кухар
