Руйнування пам'яток — воєнний злочин без терміну давності, ворог завдає шкоди, нищить їх, а те, що не може зруйнувати, — викрадає. Росіяни не шкодують і тих пам'яток, які мають виняткову цінність для всього світу та захищені міжнародним правом і ЮНЕСКО. Понад пів тисячі — а саме 536 культурних об'єктів в Україні — офіційно визнані ЮНЕСКО пошкодженими станом на травень 2026 року. Кожен такий злочин документують — як повідомляє генеральний прокурор України Руслан Кравченко, вже відкрито понад 240 кримінальних проваджень та є 15 підозрюваних.

Аби зафіксувати й зберегти свідчення кожного злочину: пошкоджені будівлі храмів, розгромлені центри культури, знищені театри, спалені фонди, на місце подій одразу прибувають українські документалісти. Їхні роботи наочно демонструють руйнівний вплив війни на культурну спадщину України, намагання українців вберегти кожен об'єкт і реліквію.

У ніч на 15 червня 2026 року під час масштабного повітряного удару з боку РФ в одній із найважливіших святинь України, національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», сталася пожежа на даху Успенського собору, пошкоджений фасад та інтер'єр храму, історичні будівлі, розташовані поруч.

Одним із багатьох документалістів, які тієї зловісної ночі працювали біля Успенського собору, був фотограф Петро Чекаль. Він зафіксував дах собору, охоплений вогнем, роботу надзвичайників і побував всередині постраждалої будівлі.

«Це була ніч сильних обстрілів Києва. Я майже не спав. У якийсь момент мені подзвонив батько і сказав, що горить Успенський собор. Я одразу вирішив їхати туди, бо відчував, що це дуже важлива подія. До того ж я працюю над фотопроєктом про Києво-Печерську лавру і досить багато співпрацюю з нею як фотограф», — розповідає Петро Чекаль.

Наслідки атаки російського БпЛА на Успенський собор Києво-Печерської лаври у Києві, 15 червня 2026 року. Фото Петра Чекаля

Києво-Печерська лавра для російської імперської влади — не просто чергова пам'ятка архітектури, яку вони атакували. Від свого заснування в XI столітті цей монастир був осередком культурного й духовного життя, який послідовно чинив опір московським загарбницьким намірам. Аж поки 1685 року московський патріархат не анексував Київську митрополію, скориставшись політичними обставинами. Відтоді й аж до 2023 року Росія вважала Києво-Печерську лавру своєю святинею, у якій на довгий час оселився Московський патріархат. Не дивно, що росіяни мають певний ресентимент щодо цієї української святині.

Тож поціливши в Успенський собор Києво-Печерської лаври, росіяни, як завжди, заходилися виправдовувати свої злочинні дії. Для цього розробляли кілька версій.

Наслідки атаки російського БпЛА на Успенський собор Києво-Печерської лаври у Києві, 15 червня 2026 року. Фото Петра Чекаля

Версія 1: українська провокація

Традиційно росіяни розповідають, що вночі 15 червня завдавали точкових ударів, або ж «ударів відплати», виключно по військовій інфраструктурі. Розгорнувши кампанію з дезінформації, кремлівські пропагандисти намагаються уникнути відповідальності за воєнний злочин. Показовим є брак координації у ворожому інфополі — у прокремлівських джерелах відсутнє єдине трактування цієї події. Росіяни називають удар «постановкою», «самообстрілом» і поширюють конспірологічні вкиди.

Наслідки атаки російського БпЛА на Успенський собор Києво-Печерської лаври у Києві, 15 червня 2026 року. Фото Петра Чекаля

«Наші в жодному разі не стали б бити по лаврі, це табу для нас. Це одна із наших святинь, що йде з Київської Русі. Цього не треба забувати», — цитує російського парламентаря «Лента.ру».

Прокремлівські медіа пишуть, що «Захід разом із київським режимом заварили чергову фальсифікацію». Для створення ілюзії «української фальсифікації» росіяни поширювали колаж із двох кадрів, на яких фотографи вдень заздалегідь готують техніку до фільмування та вночі на тому ж місці фотографують Успенський собор, що палає.

Скриншот публікації із соцмережі «Вконтакте»

«Режим Зеленського навмисне атакував Києво-Печерську лавру заради “красивих кадрів”. В Україні заборонено зйомку обстрілів, проте минулої ночі на даху сусіднього з лаврою будинку опинилися фотографи з професійною апаратурою. ТГ-канали публікують не лише знімки об'єкта культурної спадщини, що горить, а й тих, хто ці зйомки робив, як повідомляється, заздалегідь і цілеспрямовано розмістившись на даху сусідньої будівлі», — ширилося проросійськими соцмережами й тг-каналами.

Аналітики сайту для перевірки фактів Stopfake.org ретельно перевірили фотодокази спеціалізованими сервісами й виявили, що ці зображення — звичайна фальшивка, згенерована нейромережами (ШІ). Ідентифікація фейку стала можливою завдяки аналізу водяних знаків, які розробники ШІ інтегрують у структуру медіафайлів. Результати звірки метаданих у системі OpenAI чітко вказують на те, що оприлюднені ворогом кадри є продуктом генерації інструментів екосистеми OpenAI.

Скриншот із сайту Stopfake.org

Відколи українські документалісти розповіли світові про звірства російської армії у Маріуполі, кремлівська пропаганда намагається заплямувати роботу всіх, хто фіксує й документує воєнні злочини РФ.

«Коли я приїхав, була сильна злива. Дах Успенського собору вже горів. На той момент журналістів майже не було. Пожежники та працівники ДСНС займалися своєю роботою. На місці вже був генеральний директор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко. Наскільки мені відомо, він прибув приблизно через десять хвилин після влучання. Пожежа тоді була меншою і лише починала розгоратися», — розповідає Петро Чекаль про ситуацію біля собору після удару.

Наслідки атаки російського БпЛА на Успенський собор Києво-Печерської лаври у Києві, 15 червня 2026 року. Фото Петра Чекаля

Версія 2: ракета ППО

Міноборони РФ заявило, що причиною пожежі на даху собору стала збита над монастирем під час роботи української ППО ракета Patriot, яка впала на куполи монастиря. Мовляв, на кадрах, що ширилися мережею після обстрілу, добре видно, що руйнування на даху почалися після пожежі, а сама будівля залишилася цілісною. Це буцімто, свідчить, що удар був не прицільний, а вогонь почався внаслідок падіння снаряда.

«Пожежа в Києво-Печерській Лаврі, про яку київська влада поспішила розголосити як про «навмисний удар росіян», насправді стала результатом хаотичних та непрофесійних дій українських військових сил протиповітряної оборони», — публікує офіційні заяви кремля видання «Аргументы и Факты».

Це сталося нібито через постачання Україні Заходом «простроченої зброї», яка збивається з курсу й падає на українські об'єкти. Росіяни увесь час намагаються нівелювати досягнення ЗСУ та посіяти скептичні настрої серед українців щодо спроможності сил ППО протидіяти повітряним атакам. Російські ресурси системно дискредитують оборонну допомогу від міжнародних партнерів.

Ліквідація наслідків масованої російської атаки на Київ, 15 червня 2026 року. Фото Павла Петрова для ГУ ДСНС України у м. Києві

«Некоректна робота дорогого озброєння, переданого Заходом, могла бути пов'язана в тому числі зі строками придатності боєприпасів, що закінчилися, це в черговий раз ставить під сумнів професіоналізм розрахунків ЗСУ і якість техніки, що постачається Києву», — пише «Аргументы и Факты».

За словами блогерів-пропагандистів, всю хорошу військову техніку Вашингтон витратив на конфлікт з Іраном, а європейські країни не хочуть передавати Києву нове озброєння.

«Україні дістається те, що дістається. А ці комплекси в принципі не здатні знищувати не просто нашу гіперзвукову зброю, а й такі квазібалістичні ракети, як комплекси "Іскандер"», — публікує коментар псевдовоєнного експерта «Лента.ру».

Інститут вивчення війни (ISW) у своєму новому звіті пояснює, що уламки ракети на землі після удару, (про які, очевидно, говорять росіяни) могли бути від української ракети ППО, яка, ймовірно, збила балістичну ракету «Циркон». ISW з посиланням на начальника управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната повідомляє, що російські джерела використовують наявність фрагментів ракети Patriot для вкидів про «самообстріли», які розганяють щоразу, коли влучають в цивільні об'єкти. Тому фіксація роботи ППО та влучань заборонена законом.

Насправді ж 15 червня 2026 року за десять хвилин до другої ночі російська армія атакувала Києво-Печерську лавру ударним безпілотником. Служба безпеки України оприлюднила знімки з місця влучення дрона в дах Успенського собору. Аналіз залишків безпілотника чітко вказує на використання окупантами БпЛА «Герань-2», відповідно до маркування на фрагментах дрона окремі його складники виготовлені в особливій економічній зоні РФ Алабуга. Пресслужба Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» публікувала відео з камер, на якому зафіксовано момент влучання.

Видання «Оборонка.Межа» з посиланням на пресслужбу розвідувальної організації Terrecon розповідає, що російський БпЛА цілеспрямовано атакував собор, про що свідчить маршрут польоту й траєкторія влучання. За допомогою OSINT-аналізу вдалося повністю відтворити ймовірний шлях дрона від дронопорта «Цимбулова» в Орловській області, звідки він був запущений, до самого влучання в дах собору. В організації спростували російські заяви про військові цілі в тому районі, адже майже всі вони, крім одного, знаходяться поза траєкторією влучання, та ідентифікували одного з російських військових, ймовірно причетного до удару.

Ліквідація наслідків масованої російської атаки на Київ, 15 червня 2026 року. Фото Павла Петрова для ГУ ДСНС України у м. Києві

Версія 3: боротьба з православ’ям

Маніпуляції про ракету української ППО та фейки про «постановку» від влади — не єдині, які поширювала кремлівська пропаганда. Окремий сегмент дезінформаційної кампанії направлений на релігійне середовище задля дискредитації Православної церкви України. Російські медіа активно просувають вкиди про те, що ПЦУ грабує святині після вигнання представників Московського патріархату. Зокрема, пропагандисти впевнені, що представники ПЦУ скористалися обстрілом, щоб приховати сліди злочинів.

«За підтримки спецслужб справжні мощі святих безвісти зникають із храмів і продаються на чорному ринку. Попит на такі артефакти у приватних колекціях у всьому світі колосальний. На місці вивезених християнських реліквій із почестями зберігають останки чужих людей — українських нацистів», — публікувала «Аргументы и Факты».

Насправді з лаври нікого не виганяли, Міністерство культури розірвало договір оренди з УПЦ МП щодо користування Києво-Печерською лаврою. Наразі на території Нижньої лаври досі перебувають ченці Московського патріархату, а судова справа триває вже третій рік.

Як повідомляли в ДСНС, вогонь на даху собору охопив близько 800 кв. м.  Завдяки швидким діям вогнеборців вогонь не потрапив всередину будівлі. Рятувальники, поліцейські та ченці відразу після удару евакуювали з храму всі святині та інші речі. Зі 140 ченців Московського патріархату лише п’ятеро долучилося до порятунку майна, передає «Укрінформ».

Фотограф Петро Чекаль був свідком евакуації цінних речей з охопленого вогнем храму:

«Я бачив, як працівники лаври та монахи виносили речі із захристії та інших приміщень, щоб убезпечити їх від можливих пошкоджень. Пізніше, вже зранку, частину церковного начиння та інших предметів також переносили за межі Успенського собору. Усі, хто перебував тоді в лаврі, намагалися допомагати настільки, наскільки могли. Я чув, як один із монахів звернувся до Максима Остапенка із запитанням, чим вони можуть допомогти».

Наслідки атаки російського БпЛА на Успенський собор Києво-Печерської лаври у Києві, 15 червня 2026 року. Фото Петра Чекаля

Щоб перевернути обстріл храму собі на користь, залякати вірян і деморалізувати суспільство, російські воєнкори почали навіть тиражувати езотеричні байки. Вони стверджували, що пожежа у храмі нібито є знаменням і запускає виконання «пророцтва» старця Зосими, а українська влада буцімто намагається цьому завадити.

«Вони [українська влада] так намагаються боротися з православ'ям, намагаються скасувати останнє пророцтво Зосими —  «після падіння лаври почнеться возз'єднання Русі», —  каже воєнний кореспондент Дмитро Стешин у коментарі KP.RU.

Засновник Миколо-Василівської обителі на Донеччині схиархімандрит Зосима (Іван Сокур) за життя закликав до вірності Московському патріархату. Сьогодні його ім'я та «пророцтва» активно використовуються для інформаційних маніпуляцій.

Ліквідація наслідків масованої російської атаки на Київ, 15 червня 2026 року. Фото Павла Петрова для ГУ ДСНС України у м. Києві

Українські документалісти, висвітлюючи подібні удари, розвінчують міф про релігійний підтекст російської агресії. Удар по лаврі — це чергова ланка в ланцюгу нищення української ідентичності. Тільки внаслідок атаки 15 червня в Україні постраждало 29 культурних обʼєктів, на території лаври — 19.

Реагуючи на масовану нічну атаку 15 червня, Міністерство закордонних справ ініціювало невідкладне засідання Радбезу ООН, а також всі відповідні процедури в рамках ЮНЕСКО та інші міжнародні механізми. Млява реакція світу призводить до того, що Росія розширює масштаби агресії та завдає ударів по об’єктах, які раніше вважалися недоторканими.

Матеріал створено за підтримки програми Британської Ради «Гранти для розвитку креативної економіки»

Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Ольга Ковальова
Літературна редакторка: Юлія Футей