.jpg)
Міста в окупації — це зони ризику порушення прав людини з боку РФ. Недоступність окупованих територій для міжнародних місій та незалежних медіа дає Росії можливість чинити свавілля без свідків і годувати світову спільноту брехливою пропагандою. Відсутність оперативної фото- та відеофіксації безпосередньо з місця подій суттєво ускладнює юридичне доведення фактів вчинення воєнних злочинів на ТОТ росіянами у міжнародних судах.
Сьогодні Україна активно залучає міжнародну спільноту на майданчиках, зокрема ООН та ОБСЄ, з вимогою відкрити гуманітарний коридор для населення в Олешках на окупованій Херсонщині. Місто потерпає від штучно створеної там РФ гуманітарної катастрофи.
Арешти в Криму
Від початку окупації Кримського півострова у 2014 році Кремль розгорнув масштабні репресії проти корінного населення. За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, жертвами сфабрикованих кримінальних справ стали 560 людей, з яких понад половину становлять кримські татари — переважно громадські діячі та правозахисники.
Росія свідомо стирає кримськотатарську самобутність: окупанти оголосили поза законом Меджліс, закрили вільні медіа та вдаються до катувань і нелюдських умов утримання для придушення спротиву. З початком повномасштабної війни у 2022 році цей тиск переріс у відкритий терор із викраденнями цивільних і примусовим рекрутингом кримських татар до лав ворожої армії.
Водна криза на Донеччині
Життя людей на окупованих територіях Донеччини та Луганщини перетворилося на боротьбу за виживання під тиском тотального контролю, гуманітарного занепаду та кримінального свавілля. Окремим воєнним злочином РФ стала штучна водна криза. Систему водопостачання зруйнували самі окупанти — через бойові дії, використання комунікацій у військових цілях та розкрадання коштів на будівництві нових водогонів. Попри це, Кремль безпідставно закидає Україні «водну блокаду», використовуючи створений власноруч гуманітарний колапс як виправдання для подальшої агресії та спроб захопити Слов'янськ і Краматорськ. Водночас окупаційні медіа цинічно романтизують побутові злидні місцевих мешканців.
Теракт в Оленівці
Окупанти розбудовують на захоплених територіях мережу в'язниць і катівень для системного придушення спротиву українців. Символом цього терору стала колонія в Оленівці, де в ніч на 29 липня 2022 року росіяни влаштували спланований підрив барака із полоненими оборонцями «Азовсталі». Трагедія забрала життя понад 50 захисників, ще більш ніж 140 зазнали важких поранень, а окупанти свідомо годинами блокували надання їм медичної допомоги. Намагаючись приховати сліди катувань і закладеної всередині вибухівки, РФ звинуватила в обстрілі ЗСУ та заблокувала міжнародне розслідування. Проте перехоплення СБУ телефонних розмов окупантів спростувало версію Кремля, що вибух був наслідком удару ЗСУ, росіяни могли влаштувати трагедію за рахунок вибухівки, яку вони розмістили у приміщенні колонії.
Трагедії Маріуполя
Щоб приховати воєнні злочини в Маріуполі, окупанти просто зносили зруйновані будинки й вивозили будівельне сміття разом із тілами загиблих місцевих мешканців. Саме так важкою технікою зарівняли й руїни Драмтеатру з сотнями жертв під ними. Донецький обласний драматичний театр, який слугував укриттям для понад тисячі цивільних мешканців, переважно жінок і дітей, був знищений двома авіабомбами 16 березня 2022 року. Трагедія сталася наступного дня після вимушеного виїзду журналістів Associated Press з оточеного міста. Маріуполь опинився за щільною інформаційною завісою в повній залежності від окупаційного режиму.
Пізніше команда AP провела власне розслідування, створивши 3D-модель театру й опитавши 23 свідків. Це спростувало фейки РФ про базу ЗСУ та довело, що вибух забрав життя близько 600 осіб. Оцінюючи складність такої реконструкції, журналісти підкреслили:
«Там не було журналістів. Це ще раз доводить, наскільки важливо, щоб професійні журналісти постійно працювали в зонах конфлікту. Без них розслідування воєнних злочинів просто не буде можливим».
Блекаути на ЗАЕС
Через чергову втрату зовнішнього живлення на окупованій Запорізькій АЕС на початку серпня 2026 року стався 24-й блекаут від початку повномасштабної війни й 12-й у 2026 році. Протягом години критичні системи найбільшої АЕС Європи живилися від аварійних дизель-генераторів, що створює колосальні ризики для ядерної безпеки.
Окупація ЗАЕС стала справжнім актом міжнародного ядерного тероризму: Росія перетворила станцію на військову базу з важкою технікою в машинних залах, облаштувала на території бази керування дронами та військові склади, піддала репресіям і катуванням працівників станції. Через ризик катастрофи енергоблоки перевели в стан «холодного зупину». Ситуація на ЗАЕС доводить, що міжнародні механізми ядерної безпеки безсилі проти ведення війни на атомних станціях, незважаючи на присутність місії МАГАТЕ.
Підрив Каховської ГЕС
Спланований підрив Каховської дамби 6 червня 2023 року став справжньою техногенною катастрофою, неконтрольований витік води призвів до затоплення десятків населених пунктів у Херсонській та Миколаївській областях. Рятувальники й волонтери евакуювали людей і тварин із затоплених районів Херсонщини фактично під прицілом російської артилерії. А цивільні на окупованих територіях були позбавлені російськими військовими шляхів до порятунку. Через відсутність доступу до Каховської ГЕС та окупованих територій міжнародна спільнота й окремі правозахисники тривалий час утримувалися від прямих звинувачень Росії в підриві дамби.
Окупація Каховської ГЕС з перших днів великої війни дала росіянам безперешкодний доступ до станції. Замінувавши об'єкт та умисно створивши надмірний тиск води на опори греблі, вони спричинили її масштабне руйнування. Ключовий мотив цього теракту — заблокувати та сповільнити просування українських Сил оборони.
Голод в Олешках
Україна закликає світ почути та врятувати від російського терору мешканців окупованих Олешок — колись затишного міста на півдні Херсонщини. Нині до шести тисяч цивільних виживають без світла, газу, ліків, їжі й питної води. Місто постійно обстрілюється, окупанти полюють на людей FPV-дронами. При цьому Росія свідомо блокує будь-які офіційні гуманітарні коридори та не пропускає місії ООН і Червоного Хреста в Олешки. Для його мешканців, яких окупанти прирекли на голод, єдиним порятунком стали українські військові, які за допомогою безпілотників доставляють їжу в місто.
Кремлівська влада звинувачує Україну в створенні гуманітарної катастрофи в Олешках. Джерелом правди про події в місті є лише розповіді поодиноких жителів, яким пощастило вирватися з окупації.
«Подобається нам це чи ні, але люди й держави, які нас підтримують, довіряють не тільки офіційним повідомленням, але й живим, справжнім історіям, які готують репортери в полях. І останнім все-таки довіряють більше», — каже фотожурналіст із Херсона Іван Антипенко.
Над матеріалом працювали:
Дослідниця теми, авторка тексту: Яна Євменова
Більдредакторка: Маруся Маруженко
Літературна редакторка: Юлія Футей
.jpg)
.jpg)
.jpg)
