«Природа “300”» — один із проєктів, відібраних у межах третьої щорічної програми мікрогрантової підтримки українських документалістів, яку реалізує UAPP. Мета програми — підтримати авторів, що продовжують фіксувати досвід країни, яка протистоїть агресії, та створюють візуальні свідчення подій, що визначають історію сучасної України. Програму реалізовано за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Проєкт Андрія Касянчука виростає з практики його батька, який у 1989–1993 роках, невдовзі після Чорнобильської катастрофи, вів шкільний щоденник спостережень за природою, фіксуючи найменші зміни у флорі та фауні своєї місцевості. Цей записник, що зберігає атмосферу постчорнобильського дитинства, став архівом уважного співіснування людини з довкіллям.
Сьогодні Андрій продовжує цю форму у новій історичній реальності — у час повномасштабної війни. Його щоденник перетворюється на хроніку екоциду: за допомогою цифрових медіа він збирає свідчення впливу війни на природу — від пожеж і забруднених річок до зникнення видів і трансформації ландшафту. Цифрове середовище стає полем сучасного спостереження, де дані, зображення та повідомлення з мережі набувають статусу документів часу.
Березень 2022
На початку березня 2022 року, гортаючи стрічку новин, мені почали траплятися фотографії, які фіксували загиблих дельфінів на березі моря. В якийсь момент їх стало настільки багато, що мені здалося ніби росіяни мають власні рахунки з цими тваринами.
Через раптове збільшення кількості суден з увімкненими сонарами, вибухи мін, пуски ракет шансів на виживання у мешканців моря не залишалося. Тварини дезорієнтовані, налякані та поранені викидалися на берег. Згодом до цього додалась велика кількість нафтопродуктів, олії які виливалися з кораблів і танкерів. Це спричинило загибель також величезної кількості птахів, риби та іншої фауни Чорного та Азовського морів.
Серпень 2024: Забруднення води у р.Сейм
Внаслідок потрапляння у річку забруднень, організми, що населяли її, зокрема риба, загинули або перемістились у притоки, де вода чистіша. Офіційні дані від українських органів влади надають дуже мало інформації.
Публікуються дані про наявність виключно органічного забруднення з Тьоткінського цукрового заводу (територія РФ). Та виглядає вона, як мінімум, неповною, оскільки ще при першому проходженні забруднення у воді були зафіксовані перевищення гранично допустимих концентрацій пестицидів у 2-7 разів. Ці речовини були заборонені ще за часів СРСР, відповідно в Україні та росії також. Їх наявність у воді свідчить про незаконне використання отруйних речовин на території якою протікає річка. А сам факт того, що ця катастрофа сталася на території прикордонній з територією ворога наштовхує на думки про навмисну диверсію зі сторони рф та отруєння екології і людей, що живуть в цьому регіоні.
Подібні випадки, на жаль є не поодинокими та не єдиним джерелом забруднення грунтових вод під час війни. Як поверхневі так і підземні води отримують значну шкоду від вибухів снарядів, затоплення шахт і воєнної техніки, руйнування заводів і будинків. Усе, що утворюється внаслідок цих дій повільно але неухильно потрапляє у воду. Важкі метали, хімічні речовини, вибухівка, нафтопродукти підземними течіями розносяться на великі відстані. В природі все взаємопов’язано і приліт фосфорного боєприпасу під Бахмутом у 2022 роуі обов’язково проявить себе ще не раз в іншому куточку світу через воду в колодязі, їжу, змінену екосистему.
Червень 2023
У день підриву російськими військами Каховської ГЕС, я прокинувся у своїй кімнаті від сонячного світла, яке падало прямо в обличчя. Це був теплий літній ранок, мій вихідний день. Про вибух я дізнався одразу після пробудження з новин. Перший час масштаб трагедії було важко усвідомити. Лежачи в ліжку гортав стрічку новин у телеграм каналах. Інформація надходила уривками, повідомлення, фото, відео, коментарі влади. Повне розуміння того, що сталося сформувалося поступово. Того ж дня почалися масові волонтерські ініціативи. Люди їхали до зони підтоплення, організовували евакуацію населення і тварин, збирали кошти на човни, продукти, воду й інші необхідні речі.
Наступного дня я побачив збір організації UAnimals на порятунок домашніх тварин у Херсоні. Надрукував декілька своїх фото цианотипією, затонував та виставив на продаж у Twitter. За декілька хвилин всі роботи були продані, а кошти перераховані на збір.
Вересень 2023
Через декілька днів після підриву греблі вода почала сходити і її рівень у підтоплених містах почав падати. Тоді стало відомо справжню кількість загиблих тварин. Багато людей залишали зачиненими в будинках домашніх тварин, собак на прив’язі, вольєри у зоопарку. Це лише на правобережжі Дніпра, скільки такого жаху трапилось на окупованій території ми не дізнаємось ніколи.
Наразі відомо, що Каховське водосховище втратило понад 70% об’єму води. Це призвело до масової гибелі не лише свійських тварин, а й річкової флори та фауни. Затоплення заповідних територій, фермерських угідь, розмиття цвинтарів, побутове сміття винесене потоком води у море, а також велика кількість прісної води, яка на деякий час різко змінила хімічний склад прибережної акваторії, все це не залишилось безслідним для екології регіону.
Та все ж багато науковців ринулися у ці місця задля проведення досліджень, спостережень за утвореннями нових екосистем, розробки теорій розвитку цієї території та пошуку археологічних знахідок. На жаль це не перший і далеко не останній випадок підриву греблі у цій війні. Та він дуже показовий.
Жовтень 2025
Мене щоразу вражає здатність природи адаптовуватись та відновлюватись, навіть за найнесприятливіших обставин. Вже майже 4 роки триває повномасштабна війна, знищуються ліси, поля та всерівно кожної весни дерева і трави розквітають, створюючи сюрреалістичні пейзажі. Проте окрім прямого механічного впливу на флору (вибухи, пожежі) є й інші наслідки, які наносять шкоду рослинності. Це неконтрольвана вирубка дерев для будівництва фортифікацій, засмічення пластиком, пакувальними матеріалами їжі, зброї, снарядів, розмінування тощо. Також хімічне забруднення повітря, води, грунтів. Наразі проведено не дуже багато наукових досліджень, які б фіксували і аналізували шкоду завдану війною рослинному світу України. Частково це через відсутність доступу до певних територій, оскільки там досі відбуваються бойові дії, частково через довготривалий накопичувальний ефект деяких видів впливу. Сьогодні можна знайти зафіксовані спостереження науковців з територій, які було деокуповано. Здебільшого це результати впливу саме механічних пошкоджень.Найчисельніші за кількістю і масштабом порушення лучних угруповань, які трапляються здебільшого у лісостеповій зоні України. Даний тип рослинних угруповань має найшвидший рівень відновлення за рахунок місцевих дикорослих рослин, які легко пристосовуються до антропогенних змін.Територія окопів та бліндажів найчастіше заростає видами чужорідних рослин (Anisantha tectorum, Solidago canadensis, Phalacroloma annuum, Oenothera rubricaulis Klebahn, Urtica diodica, Sonchus arvensis, Sisymbrium loeselii) та іншими інвазійними видами.
Жовтень 2025
Степові угруповання є найбільш вразливими порівняно з іншими типами рослинності і тому мають менше можливості на швидке відновлення. Домінують місцеві та чужорідні злаки (Anisantha tectorum, Bromus japonicus, Hordeum murinum, Papaver rhoeas, Convolvulus arvensis, Tragopogon dubius).
На ділянках з більш складним порушенням (згарища з додатковим впливом, ймовірно хімічного забрудення) зберігаються здебільшого багаторічні кореневищні види (Elytrigia repens, Calamagrostis canescens, Euphorbia virgata).
У лісових угрупованнях порушення рослинного покриву заростають переважно видами синантропної флори (Elytrigia repens, Anisantha tectorum, Acer negundo, Geum urbanum, Urtica diodica).
Переклад листа британського військового часів Першої світової війни:
“Літо замаскувало спустошення зраненої землі. Ще кілька місяців тому всі її рани були розкриті. Голі, низькорослі стовбури дерев - розсічені й поламані. Худі, посічені уламками стіни та зруйновані будівлі , і всюди обличчя землі роздерте й понівечене. Довгі лінії траншей звиваються тут і там, перехрещуються і знову розходяться . Глибокі вирви від снарядів, наповнені каламутною водою, розбиті вози й сільськогосподарські знаряддя, покинуті напризволяще. Усюди разюча спустошеність.
Тепер усе інакше. Йти вгору траншеями це як блукати сільською дорогою, висока трава й дикі квіти так густо поросли по боках і на брустверах, що вони майже покривають траншею дахом. У занедбаних садах зруйнованих будинків квіти й досі цвітуть. Птахи — всюди.”
14.07.1916
Листопад 2025
Території на яких проходять активні бойові дії стали водочас і масовими сміттєзвалищами. Поля, річки, ліси вкриті залишками спаленої техніки, снарядів, твердих сміттєвих відходів, пластику, пакувальних матеріалів тощо. Це все є забруднювачем довкілля, на очищення від якого може знадобитися сотні років. А поки це проникатиме у грунт і воду важкими металами, мікропластиком і тд. Небезпеку для довкілля становить також незахоронені тіла загиблих військових і мертвих тварин. Внаслідок цього можуть поширюватися різноманітні хвороби та токсини.
Листопад 2025
Сьогодні прокинувся доволі пізно. Майже всю ніч тривала повітряна тривога, шахеди, балістичні і крилаті ракети атакували місто, зокрема ТЕЦ. Зима вже близько.
Атаку перечікував у ванній кімнаті, мій кіт постійно нервував і не давав заснути навіть на декілька хвилин. Протягом ночі кілька вибухів пролунали зовсім неподалік. Будинок і вікна щоразу здригалися, але на щастя все вціліло. На ранок спостерігав густий смог, що утворився від пожеж внаслідок обстрілу.
Червень 2025
Багато воєн в історії велися за території і ресурси, та саме війна найбільше виснажує і забруднює ці землі. Хоча російсько-українська війна більше не про території, а про існування українців як нації у своїй країні, та все ж території не остання причина її початку. Ця війна стала прикладом того, де практично всі відомі типи зброї одночасно діють на грунтовий покрив. Артилерія, РСЗВ, танки, бронетехніка та важка військова техніка, міни, бомби, авіа та дронові удари, все це залишає слід у землі. Окрім руйнування кожен вибух приносить хімічну та термічну шкоду.
Ударні хвилі руйнують структуру і шари грунту, знищує мікропори в яких циркулює повітря і вода. Водночас потрапляють частини металів, залишки вибухівки, інші хімічні речовини. Там де проходить важка техніка грунт ущільнюється і втрачає здантість пропускати воду.
Окрім цього навіть будівництво захисних споруд (траншей, бліндажів) також змінює структуру і порушує систему зволоження. Хімічний вплив є значно небезпечнішим. Порохи, паливо, мастила, уламки корпусів боєприпасів стають джерелом токсичних сполук і важких металів, які не зникають ще довгі роки. Свинець, кадмій, ртуть, хром, мідь, цинк накопичуються у верхніх шарах грунту та згодом мігрують углиб разом із водою. Зрештою це все потрапляє у харчові ланцюги.
До цього додається фізичний і термічний вплив. Високі температури під час вибуху пропікають грунт. Від цього всі органічні речовини, мікроорганізми, тварини, комахи, земноводні гинуть. В результаті ми отримуємо зовсім інший тип грунту ніж був до цього.
Червень 2025
В результаті обстрілів цивільної інфраструктури та енергетичної інфраструктури, окрім викидів в атмосферне повітря відбуваються аварійні відключення електропостачання. Для продовження роботи, виробництва, функціонування лікарень, шкіл, підприємств тощо, широко використовуються дизельні та бензинові генератори. Децентралізоване і масове використання цих приладів створює додаткові викиди в атмосферу, оскільки проконтролювати дотримання вимог використання доволі складно.За три роки повномасштабного вторгнення росії в Україну науковцями зроблено підрахунки шкоди для загальної кліматичної ситуації світу через викиди CO2. Наразі еквівалент 237 млн т викидів . Це саме додаткова шкода спричинена війною, яку можна було уникнути. Окрім CO2 у повітря потрапляє значна кількість інших хімічних речовин: CO, NO2, SO2, HF, Hg, CH2O, Cu, Mn, Al, Mg, Fe, C, Pb, NO, C20H17, CH4, NH3, H2S, HCl, Cl2,H2SO4, тощо.
Червень 2025
Дуже люблю приїздити у село на Київщині, де я народився. Перші місяці повномасштабної війни я провів з рідними саме там. Щороку намагаюся навідуватись туди щоб відпочити та відновитися.
На перші кошти, отримані як гонорар з виставки своїх фотографій, я придбав фотопастку. Її ми з батьком встановлюємо в лісі неподалік. Спостерігаємо за життям місцевих косуль, зайців, сімей лисиць і борсуків.
Нещодавно батько надіслав у наш сімейний чат фото з того самого місця, де кілька днів тому фотопастка зафіксувала самця косулі. Тепер там розтрощені крони, сліди від куль у стовбурах дерев і шматки фюзеляжу та двигуна російського ударного дрона “Шахед”.
Грудень 2025
Лісові пожежі є одним з найтяжчих і найдовготриваліших наслідків війни для природи. Протягом 2022-2025 років розподіл лісових пожеж майже повторював лінію фронту. Мені не вдалося знайти точних даних, скільки саме територій постраждало за ці роки від пожеж. За різними даними ці площі обраховуються в сотні тисяч гектарів. Лише на території біосферного заповіднику Асканія-Нова до 2023 року було зареєстровано 7 пожеж, що знищили 5300 га.
Загалом постраждала третина природно-заповідного фонду України. Це понад 900 окремих об’єктів. Деякі втрати незворотні.
Лютий 2026
Війна впливає також і на харчові звички тварин. Хижаки зазвичай не проходять повз додаткового джерела білка, особливо зараз, коли зима сувора, а на територіях бойових дій залишається багато тіл загиблих. Це значно полегшує життя вовкам і лисам. На територіяхприлеглих до лінії фронту відбувається зупинка збору врожаю на полях , а зерно яке не зібрали це корм для гризунів, які в свою чергу слугують поживою для псових. Все це сприяє зростанню популяції хижака, але створює ризик поширення хвороб, зокрема сказу (як це відбувається сьогодні на Київщині, майже рік триває епідемія).
Нещодавно було зафіксовано, окрім диких тварин рештками загиблих харчуються здичавілі собаки та свині.
Вересень 2025
Нещодавно побачив новину, що сокіл збив дрон над містом Нікополь. В зоні бойових дій подібні випадки можуть бути цілком природними. Птахи часто плутають дрон з іншим птахом і можуть напасти на нього. Деякий час у США навіть спеціально тренували птахів для протидії таким повітряним загрозам. На жаль через таку експлуатацію птахів вони зазнають травм від пропелерів дронів. До того ж така тактика виявилася зовсім неефективною. Птахи дуже часто припиняли переслідування дрона та перемикалися на більш цікаві на їх думку цілі.
Листопад 2025
Відповідно до зростання популярності FPV-дронів на фронті виникла потреба захисту за допомогою антидронових сіток. Сотні птахів потрапляють у їх пастку. Залетівши під них або заплутавшись більшість вже не може вибратися, їх чекає повільна смерть. Стаї птахів вимушені перелітати вздовж логістичних шляхів над якими натягнуто сітки в надії знайти прогалину і вибратися на свободу.
Березень 2025
Війна призвела до масового скорочення популяцій птахів на території України. Рідкісні види, такі як орел-черепаха та білоголовий сип сильно постраждали від знищення заповідних територій, на яких мешкали.
Обстріли і пожежі в цих районах призвели до зникнення 40% популяцій. Через вирубку дерев для військових потреб ускладнилися умови для гніздування Чорного лелеки, через що його популяція скоротилася на 25% порівняно з довоєнним періодом.
Пошкодження видних екосистем також загрожує таким видам, як крячок звичайний та чапля звичайна. Через забруднення важкими металами та нафтопродуктами близько 35% гніздових колоній було втрачено. Понад 30% місць гніздування птахів у Чорнобильському заповіднику постраждали від лісових пожеж та військової діяльності.
Січень 2026
Коли почали з’являтися перші новини та фото про те, що росіяни знову тягнуть на війну коней і віслюків для штурмів і логістики, моя пам’ять болісно вихопила епізод з роману Еріх Марія Ремарка прочитаного ще в дитинстві. Той епізод, напевно, врізався найглибше у мою уяву і який повертається у реальність:
— Що там таке сталося? — питаю я.
— Пряме влучання в колони. Крик не замовкає. Але то кричать не люди, вони не можуть так жахливо кричати.
— Влучило в коней. Я зроду не чув, як кричать коні, і мені щосьне віриться. То стогне весь світ, стогне знівечене єство від дикого шаленого болю.
Лютий 2025 року
Лютий 2026
Сьогодні температура на вулиці близько -10 С, відчувається як -16 С. Ожеледиця , за ніч насипало 10 см снігу. В квартирі 12 градусів тепла, через постійні обстріли опалення не вмикалося вже близько тижня.
Дивно про це думати зараз, та хочеться шукати позитив навіть у цьому. Такі тривалі морози цієї зими і опади можуть піти на користь землі. Сніг і лід покриває грунт та утримує вологу. На відміну від останніх років, коли зими були теплими й майже без опадів, вода не встигала накопичуватися і рівень у річках та озерах падав до критично низького.
Андрій Касянчук — український фотограф, живе і працює в Києві. Фотографією займається з дитинства; вирішальним етапом формування практики став курс художньої та концептуальної фотографії в Ігоря Чекачкова (2021), після якого зосередився на роботі з контекстом, часом і пам’яттю. У своїх серіях поєднує документальність і поетичність, розглядаючи фотографію як інструмент спостереження й роздумів.
Освіта: MYPH School of Conceptual & Art Photography (2025), Академія фотографії Ігоря Чекачкова (2021), Київський національний університет будівництва і архітектури, магістр (2019). Публікувався в SITUATIFE.COM, ZOOTMAGAZINE, LFMAGAZINE, FISHEYE MAGAZINE. Учасник виставкових проєктів в Україні та Європі, зокрема Rebirth. Tales of Ukrainian Renaissance (Париж, 2025), персональної виставки «12» (Київ, 2024), а також групових виставок DIA KINETS (2024–2025) і Life goes on (2022–2023). Роботи автора представлені в приватній колекції Музею сучасного українського мистецтва Корсаків.
