Олександр Рупета працює в Україні та по всьому світу, спеціалізуючись на темах соціальної антропології, соціальних конфліктів і особистісних історій. У центрі його уваги — люди та спільноти, простори та моменти, які формують наш час. Олександр Рупета розповів про авторські проєкти, етику у фотографії та міжнародний досвід роботи документального фотографа.Олександр Рупета є членом Міжнародної федерації журналістів, Федерації європейських фотографів та Незалежної медіапрофспілки України. Його роботи публікували The New York Times, Financial Times, The Times, The Guardian, The Economist, Time, Nature, Forbes, National Geographic Traveler, а також профільні медіа Bird In Flight, C41 magazine, FotoRoom, Dodho Magazine, The Heavy Collective та багато інших.

У липні 2025 року Росія здійснила понад 5100 скидань керованих авіабомб по Україні, запустила більш ніж 3800 дронів-камікадзе «Шахед» і майже 260 ракет різних типів, з яких 128 — балістичні. Ці цифри, наведені президентом Володимиром Зеленським, свідчать про стабільно високу інтенсивність російського терору. Тиждень з 28 липня до 4 серпня лише підтвердив: стратегія масованих атак залишається незмінною. Російська армія продовжила комбіновані удари дронами й ракетами, які призвели до загибелі десятків людей, поранень сотень цивільних і руйнування інфраструктури в різних регіонах країни. На тлі цих ударів Україна продовжує боронити не лише свою територію, а й безпеку всієї Європи.

Хлопці не пускали нас грати у війну, мовляв, ми — дівчатка — усе їм зіпсуємо. Ніхто з них не пояснював, як саме ми могли б зіпсувати «війну». Утім, ми точно вважали, що це якась дуже важлива гра. Мій тато мусив приходити й сварити хлопців за те, що вони нас не беруть. Насуплені, хлопці неохоче совали нам у руки палиці, які мали слугувати зброєю, — і вже за мить шукали спосіб, як би найшвидше викинути нас із гри. Під пильним батьковим поглядом з нами поводилися, звісно, не зле, але щойно він відвертався чи йшов геть у своїх справах — нас, так би мовити, «вбивали» вигаданим пострілом у спину, і ми мусили лежати на траві до кінця гри. Нічого собі, скільки років мені треба було, щоби зрозуміти цю точну метафору «цивілізованого нагляду».

Кінець липня 2025 року. Українці з дітьми й собаками, на протезах та в кріслах колісних збираються на вулицях і площах великих міст на протести. Це переважно молоді люди, вони тримають в руках картонні плакати з гаслами й жовто-блакитні прапори. Вперше від початку великої війни в десятках українських міст проходять масові акції протесту. Учасники протестів вимагають від президента ветувати закон №12414, який ліквідовує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

UAPP у партнерстві з Kyiv Independent продовжує щомісячну рубрику – добірку ключових фотографій, що найточніше передають події, настрій і виклики чергового місяця повномасштабної війни.

З 21 по 27 липня 2025 року Росія продовжила масштабну хвилю терору проти України, завдаючи ударів дронами, ракетами й авіабомбами по Києву, Харкову, Одесі, Сумщині та десятках інших населених пунктів. Серед загиблих — цивільні, серед поранених — діти. За масштабами й інтенсивністю ці атаки стали одними з найжорстокіших за останні місяці.