Протягом 10–15 березня 2025 року Україна зазнала інтенсивних обстрілів з боку Російської Федерації. Це був ще один тиждень систематичних атак, що призвели до значних руйнувань інфраструктури й численних жертв серед цивільного населення. Зруйновані будинки, загиблі та поранені люди — такими були наслідки кожного дня.

До 2014 року в Торецьку, шахтарському місті на Донбасі, мешкало понад 70 тисяч людей. До кінця 2024-го тут залишалося лише півтори тисячі. Тепер, у березні 2025-го, кількість людей невідома.

Продовжуємо ділитись документальними проєктами фіналістів в рамках щорічної грантової підтримки документальних фотографів, що реалізується UAPP за підтримки International Press Institute. 

З 3 по 8 березня 2025 року російські війська не припиняли нищівні атаки на мирні міста України, спричиняючи загибель цивільних і масштабні руйнування інфраструктури. Найбільше постраждала Одеса – місто майже щодня потерпало від ударів безпілотників і ракет. Олександр Гіманов, місцевий документаліст та учасник УАПФ, разом із мешканцями не спав – щоночі й щоранку він фіксував наслідки чергових російських ударів. Під обстрілами опинився і Харків: фотожурналіст Георгій Іванченко задокументував руйнування цивільного будинку та об’єкта інфраструктури після удару російської ракети «Іскандер».

Один з тисяч воєнних злочинів, які вчинили російські окупаційні війська на Донеччині, — це обстріл пологового будинку та дитячої лікарні в Маріуполі. 9 березня 2022 року окупанти скинули туди декілька бомб у той час, коли у місті мав діяти режим тиші для евакуації людей.

Українська фотографка Оксана Парафенюк розповіла, чому досі не зневірилась у фотожурналістиці, хоч камера примушує відчувати війну глибше, та чому продовжує документувати події в Україні, хоча часто знімає дуже вразливі історії.