Проєкт Семена Кучвари «Pre Mortem», тобто «перед смертю», фіксує мить, де закінчується жарт і починається незворотність. Проєкт побудований на різкому контрасті між іронічним текстом на боєприпасах та фіналом їхнього застосування. Він про гумор у житті військових та результат їхньої роботи для ворога. «Pre Mortem» — це погляд зсередини війни, у якому чорний гумор є інструментом самозбереження, а жарт на снаряді — способом зберегти людяність.

«Тепло землі» — це поетична візуальна оповідь фотографа Антона Черняка про всесвіт його дідуся. Крізь тепло турботливих рук дідуся життя проходить шлях від крихітного насіння до стиглого плоду. Природа довкола дає сили та невичерпну жагу до життя, наповнює мудрістю й духовністю. Особливий острівець спокою серед світу, що існує за своїми законами, можна побачити на світлинах проєкту.

Проєкт Христини Войтків «Beneath the armour» («Під бронею») досліджує внутрішній світ українських військових через їхні захоплення. До повномасштабного російського вторгнення багато з них були митцями, спортсменами чи громадськими діячами. Зараз, попри колосальний тиск війни, вони зберігають свої колишні захоплення й практики. Це не просто хобі, це маніфест збереження власної особистості поза воєнним контекстом.

У ніч на 15 червня російські війська здійснили масовану атаку на Київ, Дніпро та Харків, застосувавши ракети й безпілотники проти житлових будинків та історичних пам'яток. Внаслідок цілеспрямованого російського удару спалахнула велика пожежа на даху Успенського собору Києво-Печерської Лаври. У Харкові під час ліквідації наслідків повторний обстріл забрав життя п’ятьох рятувальників та фахівця із цивільного захисту населення Харківської ОВА. Міста Запоріжжя, Херсон, Слов'янськ та Краматорськ і надалі перебувають під щоденним вогнем окупантів, цього тижня авіація РФ також тероризувала Харків та Суми. Від російської агресії постраждали і тварини — ворог обстріляв зоопарк у Харкові та кінно-спортивну школу на Сумщині.

«Несуть світло» Тараса Федоренка — це спостереження за адаптацією святкування Різдва до реальності війни. Через колядування проявляється просте, але принципове відчуття: життя триває навіть там, де все довкола намагається його зламати.

Марися М’яновська у серії «Thermal objects» досліджує досвід українців під час атак на критичну інфраструктуру. Темрява й холод стають зброєю масового знищення: руйнуючи джерела світла й тепла, ворог занурює цілі міста в морок. Але людське тіло продовжує випромінювати тепло. У такі моменти енергія постає не як мережа кабелів і електростанцій, а як щось невіддільно людське. У темряві людина стає останнім джерелом світла.