Владислав Краснощок народився й живе у Харкові. У 1997–2002 роках навчався на стоматологічному факультеті, понад десять років працював у лікарні швидкої допомоги. Проте саме фотографія стала його способом бачити світ і говорити про нього. Від 2010 року — учасник артгрупи «Шило», яка відома своїми радикальними візуальними жестами. Владислав Краснощок розширює традицію харківської фотографії, працюючи з архівами, ручним розфарбуванням, колажами, скульптурними об’єктами. З перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну документує війну та фіксує її події на чорно-білу плівку.

Андрій Котлярчук починав у Верховній Раді, знімав президентів і рекламу для світових брендів, роками працював у глянці. Та у 2000-х відмовився від комерції, щоб знімати лише власні проєкти. Сьогодні він — автор фронтових портретів, альбомів про добровольців на війні і Київщину після окупації, новий учасник УАПФ. У його роботах документальність поєднується з авторською філософією, а війна постає не лише як трагедія, а й як простір для пошуку сенсів і краси.

Перший тиждень вересня завершився для України новим випробуванням. У ніч на неділю, 7 вересня, на світанку Росія здійснила найпотужніший за останній час комбінований удар по українських містах. Ворог застосував сотні ударних дронів і ракети наземного базування, спрямовуючи їх на житлові квартали, урядові будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури.За даними Повітряних сил, по території України випущено 823 засоби повітряного нападу: 810 ударних БпЛА та 13 ракет. Попри роботу протиповітряної оборони, зафіксовано 9 влучань ракет і 54 влучання дронів. Пошкодження різного масштабу відзначені у понад трьох десятках локацій, зокрема у Київській, Чернігівській, Полтавській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій областях.

Кремлівська пропаганда сподівається на успішне просування російської армії на півдні України. Тому активно ширить наратив про те, що запоріжці чекають на прихід ворожої армії. Буцімто «місцеві медіа турбуються, чи буде Москва брати місто під контроль після перемовин, чи поступиться на користь Києва» (пропагандистське видання «Украина.ру»).