Українські міста знову опинилися під прицілом нещадних ворожих обстрілів. Жорстоких атак зазнали містечка в прикордонних і прифронтових регіонах: Конотоп і Балаклія постраждали від масованої атаки дронів, Прилуки — від балістичного удару. Російська авіація тероризувала Краматорськ і Дружківку, Херсонщина жила під цілодобовим дроновим терором. Важким був тиждень для жителів Дніпровщини й Одещини через регулярні ворожі обстріли вдень і вночі. Ніч проти 24 травня у Києві та області росіяни перетворили на справжнє випробування — комбінована атака ракетами й БпЛА принесла багато руйнувань, вогню й забрала життя мирних людей.

Херсон сьогодні особливо крихкий та вразливий, як і його зображення на склі. Напівзруйноване місто та його мешканці, закарбовані у пам’яті ніжною, як пилок на крилах метелика, срібною емульсією. Фотограф Станіслав Остроус вкотре повертається до рідного міста, щоб задокументувати його життя. Цього разу за допомогою амбротипії — технології зйомки з XIX століття. Він переобладнав бетонні укриття в темні кімнати, оскільки проявку амбротипів, як і саме життя, ніяк не можна відкладати на потім.

Канни-2026 стали не лише простором світового кіно, а й місцем пам’яті про тих, хто заплатив життям за право світу бачити правду.

Після закінчення часткової триденної тиші протягом тижня росіяни випустили по Україні понад 3170 ударних дронів, більш як 1300 КАБів і 74 ракети різних типів. Внаслідок обстрілів загинуло 52 людини, 346 людей постраждало, серед них — 22 дитини. У Києві ракетним ударом зруйновано під'їзд житлового будинку, під завалами якого загинуло 24 людини, зокрема троє дітей. Значна частка ворожих ударів припала на об'єкти залізниці та портів. Росіяни свідомо нападали на гуманітарні місії та волонтерів у прифронтовому Херсоні: атаковані автівки Управління ООН з координації гуманітарних справ, організації World Central Kitchen та ГО «Іскра Добра».

Чотири десятиліття тому злочинна недбалість радянської верхівки призвела до наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Як за часів СРСР, так і нині кремль використовує трагедію на Чорнобильській АЕС як інструмент маніпуляцій. А його рупори намагаються зняти з системи відповідальність за аварію: звинувачують персонал станції, вдають із себе «заручників режиму та КДБ» нарівні з іншими постраждалими країнами та відверто брешуть про загальновідомі факти, які називають «чорнобильськими міфами».

Близько 37 мільйонів унікальних медіафайлів зі свідченнями війни РФ проти України вже зібрав Архів Війни. Ініціатива, заснована громадською організацією Docudays UA та компанією Infoscope у березні 2022 року, зберігає різноманітний спектр матеріалів, які фіксують російські воєнні злочини, бойові дії та життя під час війни. Частиною архіву також є інтерв’ю з очевидцями воєнних подій, записаних командою Архіву Війни.