Ми звикли сприймати фотографію як найнадійніший архіватор нашого життя, а документальні знімки — як незаперечні й об’єктивні свідчення історії. Проте в епоху цифрових технологій та штучного інтелекту межа між фіксацією реальності та її суб’єктивною інтерпретацією стає дедалі тоншою. Що насправді означає «зберігати пам’ять» за допомогою камери і як об’єктив формує наше сприйняття минулого?

Кінець вересня став для України черговим випробуванням через масштабний повітряний терор РФ. Під ворожим вогнем опинилися медичні заклади, школи та університети в Запоріжжі, Одесі, Сумах, Києві, Херсоні, Харкові. Окупанти цинічно обстріляли евакуаційний пункт у Краматорську й авто іноземних журналістів у Слов’янську. На Полтавщині вщент зруйновано нафтогазовий об’єкт, а у Кривому Розі зупинився найбільший металургійний комбінат України. На Київ та область майже безперервно летять реактивні БпЛА, серед цілей цього тижня — офісні будівлі, зокрема дата-центри та інтернет-провайдери. Лише за один день таких атак 25 вересня у столиці загинуло семеро людей, серед них — журналістка Марія Ївженко та хлопчик 14 років, ще понад півсотні людей отримали поранення. Російські БпЛА долітали й до західних областей, зокрема влучили у багатоповерхівку в Хмельницькому.

‍Українська документальна фотографія кілька десятиліть фіксує боротьбу країни за свободу й самовизначення. Це синергія мистецтва, відображення гострих суспільних змін та подій російсько-української війни. До 2022 року вітчизняні документалісти представляли Україну на міжнародних майданчиках переважно з соціальними проєктами. Сьогодні ж за кожним світовим визнанням стоїть найвища ціна — щоденна робота в епіцентрі людського болю і трагедії. 

Протягом тижня ворог завдав серії нищівних ударів по Одесі, в місті зруйновані та пошкоджені десятки житлових будинків, під час повторного удару по адмінбудівлі в центрі міста поранено рятувальників. У Дніпрі та Запоріжжі внаслідок атаки вигоріли ТРЦ. Київ та область потерпали від ударів по АЗС і логістичних складах. Наприкінці тижня російські обстріли спричинили чергові трагедії у Київській області та Сумах. На Київщині загинули жінка й троє дітей. У Сумах російська авіабомба влучила в дев'ятиповерхівку, вбивши подружжя, їхній семирічний син перебуває в реанімації. 

Українська асоціація професійних фотографів спільно із юристами Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) ініціювала розробку лінійки зразків типових договорів для фотографів, які вони зможуть застосовувати безпосередньо у своїй щоденній роботі. Цей пакет документів включатиме ліцензійні договори, договори про відчуження майнових прав, а також угоди щодо виплати роялті та авторської винагороди. При цьому важливо адаптувати ці шаблони під різні сфери роботи фотографів, оскільки кожна ніша має свої унікальні потреби та специфіку роботи, які необхідно врахувати в юридичній площині. Окрім цього, планується підготовка практичних рекомендації для фотографів, якими вони зможуть керуватися у разі виникнення будь-яких проблем чи суперечок у сфері авторського права.

Зберегти спадщину, підтримати авторів та показати світові правду про війну крізь об'єктив найкращих фотографів. Куратори Олег Соснов і Тетяна Лисун розповідають, як у їхньому домі опинився культовий знімок Олександра Глядєлова з проєкту «І побачив я», чому вони інвестують у роботи друзів-фотографів та як їхня діяльність допомагає українському мистецтву звучати гучніше на міжнародній арені.