The Russian army continues to kill and injure Ukrainian children. In the middle of the night, Russians deliberately attack sleeping areas in cities and settlements, killing the younger generation and, in some cases, entire families. The smallest injured baby in Dnipro this week is not even a month from birth. This week was mourning for Bogodukhov in Kharkiv region, Kramatorsk and Slavyansk in Donetsk region, injured children in Sumy region, in Zaporizhia and in Kherson. In addition, the Russians attacked small Ukrainians in the hospital and kindergarten. Almost every day under the shelling of Odessa, the enemy terrorizes the south of the region, trying to create a difficult situation there with light and heat. The army of the Russian Federation massively beat in Kiev and the Dnieper, enemy weapons reached the west of the country.

Фотографка Адріана Довга розповіла, як показує на фотографіях світлих людей і світло у час, коли довкола лише тіні й темрява, та чому камера допомагає зберігати емпатію і сентиментальність, коли через неї опиняється дуже близько до болю та горя.

Режисер, журналіст і засновник Української асоціації професійних фотографів Мстислав Чернов став лауреатом Гільдії режисерів Америки (DGA Awards). Режисер отримав нагороду у категорії «Видатне режисерське досягнення в документальному кіно за 2025 рік» за стрічку «2000 метрів до Андріївки».

Росія продовжує використовувати холод як зброю проти українців, масовано атакуючи критичну інфраструктуру. Через суттєві пошкодження об'єктів у Харкові оголошено надзвичайну ситуацію місцевого рівня, у Києві — понад 1000 будинків будуть без тепла до кінця опалювального сезону, пошкоджені ТЕЦ на заході країни. Російські атаки продовжують вбивати цивільних українців: шахтарів на Дніпровщині, мирних жителів у Дружківці, 18-річних у Запоріжжі, і ще багато поранених у різних регіонах України. Резонансними стали ворожий напад на пологовий будинок та кривавий обстріл притулку для собак у Запоріжжі. Відомо щонайменше про шість атак росіян на пожежно-рятувальні частини та надзвичайників. Значно посилилися російські удари по залізниці.

У багатьох людей є історії, якими вони досі бояться ділитися зі своїми найближчими, щоб не завдати їм шкоди чи болю. Є альбоми із вирваними сторінками чи замальованими та вирізаними обличчями родичів, чия присутність там могла спричинити арешти чи заслання для усієї родини. Є спогади про травматичний досвід, пов’язаний із добою радянського та націонал-соціалістичного насильств, які залишаються у сімейних недомовках і старанно зберігаються у тиші. Громадська організація «Після тиші» досліджує табуйовані впродовж тривалого часу теми, розповідає проігноровані історії й дає голос людям, які були змушені мовчати. Впродовж п’яти років організація працює у сферах публічної історії, меморіальної культури та неформальної освіти. Діяльність «Після тиші» зосереджена на документуванні та збереженні історій, які залишилися поза офіційними наративами, зокрема досвіду людей під час репресій і воєн.