Андрій Котлярчук починав у Верховній Раді, знімав президентів і рекламу для світових брендів, роками працював у глянці. Та у 2000-х відмовився від комерції, щоб знімати лише власні проєкти. Сьогодні він — автор фронтових портретів, альбомів про добровольців на війні і Київщину після окупації, новий учасник УАПФ. У його роботах документальність поєднується з авторською філософією, а війна постає не лише як трагедія, а й як простір для пошуку сенсів і краси.

Перший тиждень вересня завершився для України новим випробуванням. У ніч на неділю, 7 вересня, на світанку Росія здійснила найпотужніший за останній час комбінований удар по українських містах. Ворог застосував сотні ударних дронів і ракети наземного базування, спрямовуючи їх на житлові квартали, урядові будівлі та об’єкти цивільної інфраструктури.За даними Повітряних сил, по території України випущено 823 засоби повітряного нападу: 810 ударних БпЛА та 13 ракет. Попри роботу протиповітряної оборони, зафіксовано 9 влучань ракет і 54 влучання дронів. Пошкодження різного масштабу відзначені у понад трьох десятках локацій, зокрема у Київській, Чернігівській, Полтавській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій областях.

Кремлівська пропаганда сподівається на успішне просування російської армії на півдні України. Тому активно ширить наратив про те, що запоріжці чекають на прихід ворожої армії. Буцімто «місцеві медіа турбуються, чи буде Москва брати місто під контроль після перемовин, чи поступиться на користь Києва» (пропагандистське видання «Украина.ру»).

Ще один тиждень — і знову серія російських атак по українських містах у тилу та біля фронту. Попри технічні переговори між Україною, США та країнами ЄС, відчутного прогресу на шляху до миру немає. Натомість Росія лише нарощує інтенсивність обстрілів, підриваючи міжнародні зусилля з дипломатичного врегулювання. Агресія Кремля цього тижня відзначилася небаченим масштабом: масовані удари дронами й ракетами спрямовувалися не лише на військові, а й на цивільні об’єкти. Попри ефективну роботу української ППО, масштаби атак призвели до численних жертв і руйнувань навіть у віддалених від фронту містах. Такі дії лиш учергове підтверджують — Росія обирає війну замість миру.

Документальна стрічка «2000 метрів до Андріївки» режисера, журналіста й засновника Української асоціації професійних фотографів Мстислава Чернова стала офіційним українським претендентом у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» на 98-й премії «Оскар».