Росія продовжує використовувати холод як зброю проти українців, масовано атакуючи критичну інфраструктуру. Через суттєві пошкодження об'єктів у Харкові оголошено надзвичайну ситуацію місцевого рівня, у Києві — понад 1000 будинків будуть без тепла до кінця опалювального сезону, пошкоджені ТЕЦ на заході країни. Російські атаки продовжують вбивати цивільних українців: шахтарів на Дніпровщині, мирних жителів у Дружківці, 18-річних у Запоріжжі, і ще багато поранених у різних регіонах України. Резонансними стали ворожий напад на пологовий будинок та кривавий обстріл притулку для собак у Запоріжжі. Відомо щонайменше про шість атак росіян на пожежно-рятувальні частини та надзвичайників. Значно посилилися російські удари по залізниці.

У багатьох людей є історії, якими вони досі бояться ділитися зі своїми найближчими, щоб не завдати їм шкоди чи болю. Є альбоми із вирваними сторінками чи замальованими та вирізаними обличчями родичів, чия присутність там могла спричинити арешти чи заслання для усієї родини. Є спогади про травматичний досвід, пов’язаний із добою радянського та націонал-соціалістичного насильств, які залишаються у сімейних недомовках і старанно зберігаються у тиші. Громадська організація «Після тиші» досліджує табуйовані впродовж тривалого часу теми, розповідає проігноровані історії й дає голос людям, які були змушені мовчати. Впродовж п’яти років організація працює у сферах публічної історії, меморіальної культури та неформальної освіти. Діяльність «Після тиші» зосереджена на документуванні та збереженні історій, які залишилися поза офіційними наративами, зокрема досвіду людей під час репресій і воєн.

Український фотограф Петро Чекаль знімає життя під час війни, а також займається музикою, пише тексти та вірші. Він намагається поєднувати поезію із прозою, метафори із документалістикою, а також ролі митця й арткуратора. Петро Чекаль розповів про пошук власної візуальної мови та світла, яке не сліпить а, навпаки, освітлює, та чому для нього припинити фотографувати — те саме, що втратити зір.

Наприкінці січня росіяни здійснили низку терористичних атак по Україні. Масштабні удари припали на Одесу, Запоріжжя, Херсон і Дніпровщину. На Харківщині ворог вгатив по пасажирському поїзду зі смертельними наслідками для шести пасажирів. На Київщині через пряме влучання дрона в житловий будинок загинуло подружжя. Тільки за один тиждень через російську агресію Україна втратила трьох рятувальників та енергетика. Під кінець робочого тижня фіксувалося зниження обстрілів енергетичної системи армією РФ. Президент Зеленський заявив, що росіяни переорієнтуються на удари по логістиці та продовжують бити по житлових кварталах. Загалом за минулий місяць ППО Сил оборони знищила понад 21500 повітряних цілей, з них — 392 знищені авіацією.

Документальна стрічка режисера, журналіста й засновника Української асоціації професійних фотографів Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» закарбується в історії світового документального кіно як одна з найкращих п'ятнадцяти стрічок 2025 року. До списку претендентів на кінопремію «Оскар», який оголосила напередодні Американська академія кінематографічних мистецтв і наук, українська стрічка не потрапила. Проте, окрім шляху до другого «Оскара», автори документального фільму «2000 метрів до Андріївки» цілий рік доносили голоси українських військових до міжнародної спільноти на всіх можливих майданчиках так, щоб їх почули. Зрештою, за словами Мстислава Чернова, це і є головна мета стрічки.